Перламутр

ПЕРЛАМУ́ТР (від нім. Perlе — перлина та Мutter — мати) — органо-мінеральний композит природного походже­н­ня, продукт жит­тєдіяльності деяких прісноводних і морських молюсків, що утворюється на внутрішніх стінках мушлі для захисту мʼяких тканин. При попа­дан­ні в мушлю сторон­нього тіла молюск ізолює його, покриваючи чисельними шарами П., — формується перлина. Перли та П. мають майже однаковий хімічний і мінеральний склад. П. складається з шестикутних пластинок мінералу арагоніту (кри­сталів карбонату кальцію CaCO₃) роз­мірами 10—20 мікрон у діаметрі та близько пів мікрона завтовшки, роз­ташованих паралельними шарами. Ці шари роз­ділені листами органічної матриці, що складається з еластичних біо­полімерів хітину, люстрину, шовкоподібних білків тощо. Світло, що проходить по осі одного з кри­сталів, від­бивається і заломлюється іншими кри­сталами, створюючи різне забарвле­н­ня залежно від кута спо­стереже­н­ня. Палітра забарвле­н­ня П. над­звичайно багата завдяки заломлен­ню світла на лусочках — пластинках арагоніту. Також для П. характерна іризація — веселкові пере­ливи кольору на його поверх­ні; їх гама залежить від складу води, в якій росла черепашка. Нині перламутрові мушлі прісноводних молюсків можна зна­йти у струмках, річках та озерах майже по­всюдно в Україні та інших країнах світу. Морські перламутрові черепашки є у водах Перської затоки, Червоного моря, на узбереж­жі Шрі-Ланки, Японії, Борнео та Філіп­пін, тропічних островах Тихого океану. Часто черепашки є побічним продуктом культивованих перлів. П. використовують як цін­ний матеріал в ювелірних виробах, у декоративно-прикладному малярстві, для виготовле­н­ня прикрас та аксесуарів, ґудзиків, кнопок музичних інструментів, інкрустації різних предметів побуту. В Японії, Китаї, Кореї, Вʼєтнамі П. інкрустують ширми, скриньки, віяла, гребінці, панно. П. за­стосовують в косметології.