Перліт

ПЕРЛІ́Т — ефузивна гірська порода, кисле водовмісне (>2 %) вулканічне скло сіро-блакитного кольору з характерною концентрично-сферичною окремістю. Роз­колюється на кульки, що мають слабку поверх­неву іризацію та за своїм ви­глядом дещо подібні до перлин. Утворюються при гідратації вулканічного скла при швидкому пере­охолоджен­ні (загартуван­ні) кислих магм, що остигають. За часом проявле­н­ня гідратації скла, роз­різняють первин­ні та вторин­ні П. За речовин­ним складом належать до класу ріолітів-ріодацитів, що окрім головних компонентів містять (%): CO₂ — 0,0—0,4; H₂O — 0,5—5; H₂O — 0,01—3,5. Фізичні властивості об­умовлюють якість сипучого перлітового матеріалу. Загальна пористість 0,5—50 %, густина 2,1—2,3 г/см³ (обʼємна густина із зро­ста­н­ням пористості зменшується від 2,0 до 1,2 г/см³). Гідравлічна активність 116—180 мг СаО на 1 грам породи. Показник заломле­н­ня 1,495—1,506 зро­стає із збільше­н­ням вмісту Н₂О. Вʼязкість при на­гріван­ні 800—1100 оС в інтервалі роз­мʼякше­н­ня становить 1011—105 пуаз. Специфічна властивість — здатність спучуватися при випалюван­ні з багаторазовим збільше­н­ням обʼєму (у 5—20 разів). Спуче­н­ня від­бувається при температурі (900—1200 оС). Спучений пісок за насипною щільністю поділяється на такі марки: 75 (50—75 кг/м³); 100 (75—100); 150 (100—150); 200 (150—200); 300 (200—300); 350 (300—350); 400 (350—400); 500 (400—500). Викори­ста­н­ня спученого П. ґрунтується на таких його властивостях, як негорючість, низьке водопо­глина­н­ня, високі звуко- та теплоізоляційні властивості. Із спученого П. отримують легкі бетони, вироби на синтетичних звʼязуючих, гі­псові й силікатно-перлітові матеріали, цементи та штукатурні роз­чини, перліто-фосфатні плити, цеглу, перліто-шамотні вироби, пухку ізоляцію, мішко-перліт, перлітоталь, перлітову пудру, перліто­графітові суміші, фільтроперліт тощо. П. не за­бруднює довкі­л­ля і не є токсичною речовиною. В Україні родовища перлітової сировини виявлені у Закарпатській, Львівській та Волинській областях. Роз­робляють від­критим способом родовища Шиной-Варна та Фогоське. Про­гнозні ресурси перлітової сировини оцінюються у 100 млн м³.