Петрусов Олександр Йосипович
Визначення і загальна характеристика
ПЕ́ТРУСОВ Олександр Йосипович (07(19). 03. 1884, Тифліс, нині Тбілісі — 28. 08. 1972, Харків) — фахівець у галузі сільськогосподарського машинобудування. Доктор технічних наук (1943, без захисту дисертації), професор (1923). Закінчив Донський політехнічний інститут (м. Новочеркаськ, Росія, 1915). Працював 1910–13 на залізниці; 1913–14 — помічником начальника цеху Російсько-Балтійського машинобудівного заводу (Риґа); 1914–15 — науковим співробітником Ростовської машиновипробувальної станції; 1915–16 — асистентом, завідувачем відділу складних збиральних сільськогосподарських машин Бюро сільськогосподарської механіки Міністерства землеробства Росії (Петроград, нині Санкт-Петербург); 1916–21 — керівником будівництва Катеринославського проволочного заводу і моторемонтних майстерень (нині Дніпро), водночас 1919–21 — професором кафедри технології металів і сільськогосподарського машинобудування Катеринославського технічного інституту; 1921–32 — завідувачем кафедри сільськогосподарських машин і прикладної механіки Горського (згодом — Північно-Осетинського) сільськогосподарського інституту (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ, РФ), заснував і очолював (1923–32) Горську районну станцію випробування машин; 1932–40 — завідувачем кафедри механізації Краснодарського сільськогосподарського інституту, водночас 1934–40 — завідувачем сектору механізації Всесоюзної рисової дослідної станції (м. Краснодар); 1940–50 — завідувачем кафедри сільськогосподарських машин Воронезького сільськогосподарського інституту (усі — РФ); 1950–61 — завідувачем кафедри сільськогосподарського машинобудування Харківського політехнічного інституту; 1961–72 — професором кафедри сільськогосподарських машин і завідувачем науково-дослідної лабораторії вібраційних зерноочисних машин Харківського інституту механізації і електрифікації сільського господарства. Наукові праці з теорії механізмів, знарядь оброблення ґрунту, машин для висіву, сепарації та ін. Спроєктував шахтну вагранку на рідкому паливі (1928, співавт.). Започаткував дослідження високочастотних малоамплітудних коливань, які продовжили його учні й довели до створення цілого сімейства вібраційних насіннєочисних машин.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Курс практической механики с атласом чертежей для ВУЗов. Екатеринослав, 1921; Москва, 1929; Сельскохозяйственные машины. Ростов-на-Дону, 1934; Причины потери зерна при уборке урожая комбайном и пути к их устранению. К., 1955; Основные принципы изучения машин для посева. Х., 1959; Машины для посева, посадки и внесения удобрений (теория, конструкция, расчет). Х., 1961 (співавт.); Высокочастотная вибрационная машина для калибрования семян кукурузы, сортирования и очистки зерновых культур. Х., 1961; Высокочастотная вибрационная машина из полимерных пластических материалов. Х., 1966; Сельскохозяйственная высокочастотная вибрационная машина (теория, конструкция, расчет). Х., 1967.