Пирогів Микола
Визначення і загальна характеристика
ПИРОГІ́В Микола (28. 03. 1875, Чернігів — березень 1961, м. Мельбурн, Австралія) — лікар, громадський діяч. Медицину вивчав у Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі. Служив полковим лікарем у Ковелі (нині Волинської обл.), від 1908 був головою управи міста, заснував жіночу гімназію. 1915 переїхав до Києва, очолював військовий шпиталь (на 1500 ліжок), водночас був лікарем у шпиталі українського клубу «Родина», організував українську гімназію, працював її директором. У часи УНР — полковник медичної служби її Армії. 1918–21 хворів на висипний тиф та ін. епідемічні захворювання, повернувся до Ковеля, був міським лікарем. Брав участь у діяльності товариства «Просвіта», обирався послом до польського парламенту (1922–23). Заарештований польською владою, перебував в ув’язненні. Після звільнення — лікар в Осередку здоров’я, Касі хворих, опікунських закладах. Під час німецької окупації — голова міської управи, був неодноразово заарештований. Після 2-ї світової війни — на еміграції. Від 1951 мешкав у Австралії. Ім’ям П. названо вулицю у Ковелі.