Церахто Дмитро Валерійович
ЦЕРАХТО́ Дмитро Валерійович (22. 07. 1997, смт Сартана Маріупольської міськради, нині Маріупольського р-ну Донецької обл. — 16. 01. 2023, поблизу м. Бахмут Донецької обл., похований на Лісовому кладовищі у Києві) — військовик. Молодший сержант. З походження надазовський грек, тому мав позивний «Грек». Герой України (2023, посмертно). Закінчив Харківський університет будівництва та архітектури (2019). Відтоді перебував на строковій службі. Потім працював керівником відділу металобетонних конструкцій однієї з харківських будівельних фірм. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) перебував у Харкові, однак, розуміючи першочерговість в захисті столиці, відразу вирушив до Києва, де добровільно вступив до лав тероборони. Звільняв Бучанський р-н Київської обл. Згодом перейшов у полк сил спеціальних операцій «Азов» (нині 3-тя окрема штурмова бригада) Сухопутних військ Збройних сил України, у складі якого як сержант взводу 3-ї роти виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку, брав участь у деокупації населених пунктів Півдня України, а від початку 2023 обороняв Бахмут. Неодноразово проявляв мужність та хоробрість; мріяв визволяти рідне с-ще та Маріуполь. 16 січня 2023 Дмитро Церахто разом з 2-ма побратимами зупинив просування ворога у тил українських військових, а потім пішов у контрнаступ, унаслідок якого було ліквідовано близько 13-ти окупантів. Однак він отримав кульове поранення артерії шиї, від якого й помер.