Піроксени

ПІРОКСЕ́НИ (від піро... та ξενος — чужий) — група породоутворювальних залізо-магнезіальних мінералів класу силікатів, підкласу ланцюжкових силікатів. Належать до складу магматичних, метаморфічних та метасоматичних порід у вигляді зерен ізометричної або неправильної форми, видовжених призматичних і таблитчастих кристалів. Колір переважно темно-зелений. Окремі різновиди мають світло-жовтий, коричневий та рожево-сірий (гіперстен, бронзит, енстатит), коричневий і червонувато-бурий (авгіт) колір. Густина 3,2–3,6. Твердість 5–6,5. Блиск скляний. Незважаючи на те, що П. кристалізуються в двох різних сингоніях — ромбічній і моноклінній, мінерали цієї групи дуже схожі за структурою, фізичними властивостями та хімічним складом. Загальна формула: М’М[Si₂O₆], де М’ — Mg, Fe²⁺, Na, Ca, Li; M — Mg, Fe²⁺, Fe³⁺, Al, Mn²⁺, Ni²⁺, Ti³⁺, Ti⁴⁺, Cr³⁺, V³⁺. Завдяки особливостям структури, П. властивий широкий катіонний ізоморфізм Mg, Fe²⁺, Fe³⁺, Al, Mn²⁺, Ti³⁺, Ti⁴⁺, Са, Na. Цим зумовлена можливість утворення проміжних за хімічним складом різновидів: ромбічні (ортопіроксени), що утворюють ізоморфний безперервний ряд енстатит Mg₂Si₂O₆ — феросиліт Fe₂²⁺Si₂O₆; моноклінні (клінопіроксени): ізоморфний ряд діопсид CaMgSi₂O₆ — геденбергіт Ca Fe²⁺Si₂O₆, піжоніт (Mg, Fe, Ca)₂Si₂O₆, ряд авгіту (Ca,Mg, Fe)₂ Si₂O₆; лужні П.: егірин NaFe³⁺Si₂O₆, жадеїт NaAlSi₂O₆ і сподумен LiAlSi₂O₆. П. належать до дуже поширених мінералів у земній корі, особливо в магматичних породах основного та ультраосновного складу. В Україні поширені на всій території Українського щита (масив Железняки, Каменський, Деренюхинський, Демовярський, Тарновацький, Юр’ївський, Капітанівський, Павловський, Новоукраїнський, Чигиринський, Чернігівський, Проскурівський, Покрово-Киріївський, Давидівський, Яструбецький та інші масиви, Олександрійський розшарований масив, Корсунь-Новомиргородський плутон), Дніпрово-Донецькій западині, Криму (Карадаг) та Карпатах (Зона Скель, Мармароський масив). Деякі П. використовують як керамічну сировину та в ювелірній справі.

Рекомендована література

1. Кривдик С. Г., Ткачук В. И. Петрология щелочных пород Украинского щита. К., 1990;
   Google Scholar Internet
2. Матковський О., Павлишин В., Сливко Є. Основи мінералогії України. Л., 2009;
   Google Scholar Internet
3. Кривдік С. Г. та ін. Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) // Мінералогічний журнал. 2009. Т. 31, № 3;
   Google Scholar Internet
4. Кривдік С. Г. та ін. Піроксени Покрово-Киріївського масиву (Приазов’я, Україна) // Там само. 2016. Т. 38, № 3.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю