Розмір шрифту

A

Піроп

ПІРО́П (від грец. πυρωπός — подібний до вогню) — мінерал, магні­їсто-глиноземистий силікат острівної будови з групи гранату. Формула: Mg3Al2Si3O12. Назву за­пропонував 1803 німецький мінералог А. Вернер. У чистому ви­гляді в природі неві­домий. У змін­них кількостях містить ізоморфні домішки Ca, Ti, Cr, Fe, Mn (сумарно 5–6 мас. %). Пере­важно вміст піропового міналу в мінералі складає 60–70 %. Найчистіші мінерали з вмістом піропового компоненту 94–96 %, виявлені у перидотитах масиву Дора-Майра (Італійські Альпи). Форма виділень: округлі та овальні зерна роз­міром 3–7, інколи до 10–12 мм. Кри­стали з огранкою рідкісні. Спайність від­сутня, злам нерівний. Густина 3,65–3,9. Твердість 7–7,5. Ізотропний. Показник заломле­н­ня 1,730–1,760. Блиск скляний. Колір: без­барвний, оранжевий, рожевий, червоний, фіолетовий. Забарвле­н­ня зумовлене іонами Ti4+, Cr3+, Fe3+, Fe2+. П. — характерний мінерал ультраосновних та основних магматичних і метаморфічних порід високого тиску. Утворює вкрапленість в гранатових перидотитах (Богемський масив, Чехія; Алпі-Арамі, Швейцарія; Дора-Майра, Італія; Західний ґнейсовий регіон, Норвегія), кімберлітах (Пів­ден­но-Африканська Республіка, Анґола, Ботсвана, Канада, Фінляндія); діатремах, складених ультраосновними мікробрекчіями (Арізона, США); лужних базальтоїдах (Шаварин-Царам, Монголія). П. є породо­утворювальним мінералом у мантійних еклогітах і піроксенітах. Поширений також у алювіально-делювіальних роз­сипищах, повʼязаних з пере­рахованими вище породами. В Україні П. виявлено в кімберлітових трубках Східного Приазовʼя (трубка Пів­ден­на, Новола­спинська, Надія). Дрібнозернистий (0,1–0,7 мм) детритовий П. неви­значеного походже­н­ня має значне пошире­н­ня у різновікових осадових породах прав­обережної України (Волинь, Побуж­жя, Придністерʼя). Про­зорі, інтенсивно забарвлені індивіди є коштовним камі­н­ням і використовуються для виготовле­н­ня вставок у ювелірні вироби. Найві­домішими є Богемські (Чеські) П., вироби з якими набули світового ви­зна­н­ня. П. використовують як індикаторний мінерал при пошуках діамантоносних порід, зокрема кімберлітів, лам­профірів тощо.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
881919
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
23
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Піроп / О. А. Вишневський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-881919.

Pirop / O. A. Vyshnevskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-881919.

Завантажити бібліографічний опис

Ільменіт
Світ-суспільство-культура  |  Том 11  |  2011
В. М. Палій
Графіт
Світ-суспільство-культура  |  Том 6  |  2006
Л. В. Бочай, Л. С. Галецький
Гросуляр
Світ-суспільство-культура  |  Том 6  |  2006
А. Я. Радзивілл
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору