ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Піроп

ПІРО́П (від грец. πυρωπός — подібний до вогню) — мінерал, магніїсто-глиноземистий силікат острівної будови з групи гранату. Формула: Mg3Al2Si3O12. Назву запропонував 1803 німецький мінералог А. Вернер. У чистому вигляді в природі невідомий. У змінних кількостях містить ізоморфні домішки Ca, Ti, Cr, Fe, Mn (сумарно 5–6 мас. %). Переважно вміст піропового міналу в мінералі складає 60–70 %. Найчистіші мінерали з вмістом піропового компоненту 94–96 %, виявлені у перидотитах масиву Дора-Майра (Італійські Альпи). Форма виділень: округлі та овальні зерна розміром 3–7, інколи до 10–12 мм. Кристали з огранкою рідкісні. Спайність відсутня, злам нерівний. Густина 3,65–3,9. Твердість 7–7,5. Ізотропний. Показник заломлення 1,730–1,760. Блиск скляний. Колір: безбарвний, оранжевий, рожевий, червоний, фіолетовий. Забарвлення зумовлене іонами Ti4+, Cr3+, Fe3+, Fe2+. П. — характерний мінерал ультраосновних та основних магматичних і метаморфічних порід високого тиску. Утворює вкрапленість в гранатових перидотитах (Богемський масив, Чехія; Алпі-Арамі, Швейцарія; Дора-Майра, Італія; Західний ґнейсовий регіон, Норвегія), кімберлітах (Південно-Африканська Республіка, Анґола, Ботсвана, Канада, Фінляндія); діатремах, складених ультраосновними мікробрекчіями (Арізона, США); лужних базальтоїдах (Шаварин-Царам, Монголія). П. є породоутворювальним мінералом у мантійних еклогітах і піроксенітах. Поширений також у алювіально-делювіальних розсипищах, пов’язаних з перерахованими вище породами. В Україні П. виявлено в кімберлітових трубках Східного Приазов’я (трубка Південна, Новоласпинська, Надія). Дрібнозернистий (0,1–0,7 мм) детритовий П. невизначеного походження має значне поширення у різновікових осадових породах правобережної України (Волинь, Побужжя, Придністер’я). Прозорі, інтенсивно забарвлені індивіди є коштовним камінням і використовуються для виготовлення вставок у ювелірні вироби. Найвідомішими є Богемські (Чеські) П., вироби з якими набули світового визнання. П. використовують як індикаторний мінерал при пошуках діамантоносних порід, зокрема кімберлітів, лампрофірів тощо.

Рекомендована література

  1. A. W. Deer, R. A. Howie, J. Zussman. Pyrope // Rock–Forming Minerals. Vol. 1A. Orthosilicates. London, 1982;
  2. Щербак Н. П., Павлишин В. И., Литвин А. Л. и др. Минералы Украины: Краткий справоч. К., 1990.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
881919
Вплив статті на популяризацію знань:
11
Бібліографічний опис:

Піроп / О. А. Вишневський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-881919.

Pirop / O. A. Vyshnevskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-881919.

Завантажити бібліографічний опис

Ільменіт
Світ-суспільство-культура  |  Том 11  |  2011
В. М. Палій
Графіт
Світ-суспільство-культура  |  Том 6  |  2006
Л. В. Бочай, Л. С. Галецький
Гросуляр
Світ-суспільство-культура  |  Том 6  |  2006
А. Я. Радзивілл
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору