Піроп

ПІРО́П (від грец. πυρωπός — подібний до вогню) — мінерал, магніїсто-глиноземистий силікат острівної будови з групи гранату. Формула: Mg₃Al₂Si₃O₁₂. Назву запропонував 1803 німецький мінералог А. Вернер. У чистому вигляді в природі невідомий. У змінних кількостях містить ізоморфні домішки Ca, Ti, Cr, Fe, Mn (сумарно 5–6 мас. %). Переважно вміст піропового міналу в мінералі складає 60–70 %. Найчистіші мінерали з вмістом піропового компоненту 94–96 %, виявлені у перидотитах масиву Дора-Майра (Італійські Альпи). Форма виділень: округлі та овальні зерна розміром 3–7, інколи до 10–12 мм. Кристали з огранкою рідкісні. Спайність відсутня, злам нерівний. Густина 3,65–3,9. Твердість 7–7,5. Ізотропний. Показник заломлення 1,730–1,760. Блиск скляний. Колір: безбарвний, оранжевий, рожевий, червоний, фіолетовий. Забарвлення зумовлене іонами Ti⁴⁺, Cr³⁺, Fe³⁺, Fe²⁺. П. — характерний мінерал ультраосновних та основних магматичних і метаморфічних порід високого тиску. Утворює вкрапленість в гранатових перидотитах (Богемський масив, Чехія; Алпі-Арамі, Швейцарія; Дора-Майра, Італія; Західний ґнейсовий регіон, Норвегія), кімберлітах (Південно-Африканська Республіка, Анґола, Ботсвана, Канада, Фінляндія); діатремах, складених ультраосновними мікробрекчіями (Арізона, США); лужних базальтоїдах (Шаварин-Царам, Монголія). П. є породоутворювальним мінералом у мантійних еклогітах і піроксенітах. Поширений також у алювіально-делювіальних розсипищах, пов’язаних з перерахованими вище породами. В Україні П. виявлено в кімберлітових трубках Східного Приазов’я (трубка Південна, Новоласпинська, Надія). Дрібнозернистий (0,1–0,7 мм) детритовий П. невизначеного походження має значне поширення у різновікових осадових породах правобережної України (Волинь, Побужжя, Придністер’я). Прозорі, інтенсивно забарвлені індивіди є коштовним камінням і використовуються для виготовлення вставок у ювелірні вироби. Найвідомішими є Богемські (Чеські) П., вироби з якими набули світового визнання. П. використовують як індикаторний мінерал при пошуках діамантоносних порід, зокрема кімберлітів, лампрофірів тощо.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю