Піротин
Визначення і загальна характеристика
ПІРОТИ́Н (від грец. πύρρος — полум’яно-червоний) — мінерал, сульфід заліза координаційної будови. Синонім — магнітний колчедан. Формула: Fe(1-x)S. Залежно від типу структури, П. кристалізується в моноклінну або гексагональну кристалічну систему з хімічним складом від FeS до Fe11S12. Склад (%): Fe — від 58,22 до 63,53; S — від 34,48 до 41,48; х — від 0,1 до 0,2. Іноді у незначних кількостях містить домішки Cu, Ni, Co (за рахунок включень халькопіриту та пентландиту). Сингонія: гексагональна (для високотемпературної модифікації, стійкої при температурі вище 300 °C) і моноклінна (для низькотемпературної модифікації, стійкої при температурі нижче 250 °C). Дигексагонально-дипірамідальний вид симетрії; L66L27PC. Форми виділення: таблитчасті, рідше стовпчасті, пірамідальні кристали, суцільні маси, зерна неправильної форми, променисті агрегати. Інколи бувають радіально-волокнисті агрегати. Колір бронзово-жовтий. Риска сірувато-чорна. Блиск металічний. Непрозорий. Злам нерівний до напівраковистого. Крихкий. Спайність недосконала, іноді спостерігається окремість по (0001). Густина 4,58–4,65. Твердість 3,5–5,0. Гарний провідник електрики. Переважно магнітний. При 348 °C втрачає магнітність. Під мікроскопом у полірованих шліфах сильно анізотропний, проявляє слабкий плеохроїзм. Основними діагностичними ознаками П. є колір та магнітні властивості. Гіпогенний мінерал, трапляється у контактово-метасоматичних, гідротермальних утвореннях, фосфоритових жовнах. Родовища: Боденмайс (Баварія, Німеччина), Гундгольмен та Івеланд (Норвегія), Тунаберґ (Швеція), Оутокумпу (Фінляндія), Геря (Румунія), Риф Меренського (Південно-Африканська Республіка). В Україні П. виявлено в осадових залізних рудах (Керченське родовище), в рудних зонах Майського золоторудного родовища, на Поділлі та у Подніпров’ї. П. є рудою заліза, але меншою мірою, ніж пірит. Використовують в хімічній промисловості (виробництво сірчаної кислоти). З руди отримують домішки металів. Має колекційну цінність.