Пірофіліт

ПІРОФІЛІ́Т (від піро... і φύλλον — лист) — мінерал, силікат алюмінію шаруватої структури. Формула: Al₂(OH)₂[Si₄O₁₀]. При на­гріван­ні П. має властивість роз­щеплюватися на листочки. Моноклін­на сингонія, призматичний вид. Густина 2,72. Твердість 1,5. Колір білий з жовтуватим від­тінком. Жирний на дотик. Блиск скляний. Історично значущий мінерал України. На думку науковців, зокрема П. Тутковського, майстерні з обробле­н­ня рожевого П. діяли на території Прав­обережної України у часи палеоліту, неоліту та давньоруський період. Ним прикрашали православні храми. Донедавна родовища цього мінералу роз­робляли по­близу м. Овруч Житомирської обл. П. — від­носно рідкісний мінерал. На території Українського щита трапляється у глиноземистих метапелітах зеленосланцевої фації; в асоціації з хлоритоїдом — у високо­глиноземних породах Кривого Рогу (Дні­пропетровська обл.). Найбільш ві­домий П. із від­кладів овруцької серії (Збраньківське та Нагорянське родовища). П. — головний породо­утворювальний мінерал пірофілітових сланців, що утворюють прошарки від кількох сантиметрів до перших метрів серед кварцитоподібних пісковиків і кварцитів толкачівської світи. На околицях с. Білокоровичі Коростенського р-ну Житомирської обл. виявлено П.-хлорит-кварцовий сланець з домішкою біо­титу у ви­гляді пластів потужністю від 0,3 до 3,9 м серед кварцитоподібних пісковиків. У вторин­них кварцитах, що утворилися в ефузійних породах, зна­йдені скупче­н­ня кварц-андалузит-пірофілітового складу в асоціації з діаспором, рутилом, піритом, донбаситом. На Закарпат­ті П. виявлено у складі залізних руд Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди, де є продуктом вивітрюва­н­ня сидеритів, частково андезитів та їх туфів. Форми виділень П. — листуваті, дрібнолускуваті, іноді голчасті кри­стали, а також щільні до прихованокри­сталічної маси (агальматоліт в овруцьких кварцитах). Роз­мір окремих лусок до 0,1 мм. Структура моноклін­на двошарова, ві­домий також триклін­ний одношаровий П. Характеризується впорядкованою досконалою структурою. Може утворювати закономірні змішаношаруваті зростки П.—монтморилоніт, П.—хлорит, П.—мусковіт (парагоніт). П. утворюється шляхом гідролізу силікатів Al та алюмосилікатів; в умовах зеленокамʼяних фацій — з каоліну та кварцу в багатих Аl та бідних К глинах та глинистих сланцях. При температурі >500 ºС пере­ходить в андалузит, а при високих тисках — у дистен. П. має важливе наукове значе­н­ня як індикатор умов утворе­н­ня. Хімічна стійкість, термо- і електроізоляційні властивості, низька твердість, гідрофобність зумовили широкий спектр його промислового викори­ста­н­ня.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю