ПІРОХЛО́Р (від піро... і χλωρός — зелений) — мінерал класу оксидів і гідрооксидів, складний оксид натрію, кальцію і ніобію ко­ординаційної будови з додатковими аніонами. Формула: A2—mB2O6(O,OH,F)1—n•pH2O, де А — Na, Ca, K, TR, U, Pb, Sn, Ba, Bi, Sb; B — Nb, Ta, Ti; є похідною від первісної формули П.: NaCaNb2O6(OH,F). Кубічна сингонія, гексоктаедричний вид. Різновиди: оловʼянистий П.; гатчетоліт; мариньякіт; обручевіт — ітропірохлор-(Y); стронціопірохлор (Sr-пірохлор); титанбетафіт; уранопірохлор (ельсвортит); плюмбопірохлор (Pb-пірохлор). В Україні головні ра­йони роз­витку П. — Приазовський, Інгульський та Волинський мега­блоки Українського щита. У межах Придні­провсько-Приазовської мінералогічної суб­провінції щита акцесорний П. є в пегматитових жилах Середнього Придні­провʼя, зокрема в альбітових пегматитах. Високі концентрації П. повʼязані з Тa—Nb зрудені­н­ням (пере­важно пірохлор-цирконове) у Малотерсянському масиві лужних і нефелінових сієнітів. У пегматитах Західного Приазовʼя виявлено уранопірохлор (ельсвортит), що утворює гніздоподібні скупче­н­ня (0,1–0,5 см) і прожилки. П. та гатчетоліт є рудними мінералами Nb й Тa Новополтавського родовища комплексних, фосфор-рідкіснометалевих карбонатитових руд. У Східно­приазовській мінералогічній суб­провінції П. є у змінених гранітах Новоянісольського, Стародубівського, Катеринівського масивів, сублужних гранітах і граносієнітах Пів­ден­нокальчицького масиву, в аляскітах, сієнітах і лужних гранітах. Найбільше П. роз­винений у породах Жовтневого лужного масиву (Мазурівське пірохлор-цирконове родовище). Виявлено рудні тіла, збагачені П., протяжністю до 1,5 км за середньої потужності 2,0 м. Кри­стали мають роз­мір від 0,01–0,20 до 0,5–1,0 мм, октаедричний габітус, рідше октаедр по­єд­наний з кубом або ромбододекае­дром чи їхньою комбінацією. Часті спотворені кри­стали: сплощені за L3 та видовжені за L2. Трапляються двійники. Поверх­ня граней усіх форм гладка блискуча і кавернозна матова. Забарвле­н­ня роз­маїте, часто в породах є декілька різновидів. Асоціює з різними мінералами. В альбітових пегматитах Середнього Придні­провʼя характерний парагенезис П. зі сподуменом, колумбітом—танталітом, гр­анатом, цирконом тощо. У карбонатитах Чернігівської зони виділяють декілька асоціацій рідкіснометалевих мінералів: гатчетолітову з баделеїтом, пірохлор-колумбітову з цирконом, пірохлор-цирконову та ін. Майже в усіх типах карбонатитів П. і гатчетоліт асоціюють з фергусонітом, колумбітом, монацитом, баделеїтом, цирконом, ільменітом, титанітом, магнетитом, піритом, халькопіритом тощо, у корі звітрюва­н­ня П. накопичується в асоціації з апатитом, монацитом і магнетитом. У лужних метасоматитах типовий парагенезис П. з колумбітом, танталітом, ферсмітом, цирконом, апатитом.