Пірохлор

ПІРОХЛО́Р (від піро... і χλωρός — зелений) — мінерал класу оксидів і гідрооксидів, складний оксид натрію, кальцію і ніобію координаційної будови з додатковими аніонами. Формула: A_2–mB₂O₆(O,OH,F)_1–n•pH₂O, де А — Na, Ca, K, TR, U, Pb, Sn, Ba, Bi, Sb; B — Nb, Ta, Ti; є похідною від первісної формули П.: NaCaNb₂O₆(OH,F). Кубічна сингонія, гексоктаедричний вид. Різновиди: олов’янистий П.; гатчетоліт; мариньякіт; обручевіт — ітропірохлор-(Y); стронціопірохлор (Sr-пірохлор); титанбетафіт; уранопірохлор (ельсвортит); плюмбопірохлор (Pb-пірохлор). В Україні головні райони розвитку П. — Приазовський, Інгульський та Волинський мегаблоки Українського щита. У межах Придніпровсько-Приазовської мінералогічної субпровінції щита акцесорний П. є в пегматитових жилах Середнього Придніпров’я, зокрема в альбітових пегматитах. Високі концентрації П. пов’язані з Тa–Nb зруденінням (переважно пірохлор-цирконове) у Малотерсянському масиві лужних і нефелінових сієнітів. У пегматитах Західного Приазов’я виявлено уранопірохлор (ельсвортит), що утворює гніздоподібні скупчення (0,1–0,5 см) і прожилки. П. та гатчетоліт є рудними мінералами Nb й Тa Новополтавського родовища комплексних, фосфор-рідкіснометалевих карбонатитових руд. У Східноприазовській мінералогічній субпровінції П. є у змінених гранітах Новоянісольського, Стародубівського, Катеринівського масивів, сублужних гранітах і граносієнітах Південнокальчицького масиву, в аляскітах, сієнітах і лужних гранітах. Найбільше П. розвинений у породах Жовтневого лужного масиву (Мазурівське пірохлор-цирконове родовище). Виявлено рудні тіла, збагачені П., протяжністю до 1,5 км за середньої потужності 2,0 м. Кристали мають розмір від 0,01–0,20 до 0,5–1,0 мм, октаедричний габітус, рідше октаедр поєднаний з кубом або ромбододекаедром чи їхньою комбінацією. Часті спотворені кристали: сплощені за L₃ та видовжені за L₂. Трапляються двійники. Поверхня граней усіх форм гладка блискуча і кавернозна матова. Забарвлення розмаїте, часто в породах є декілька різновидів. Асоціює з різними мінералами. В альбітових пегматитах Середнього Придніпров’я характерний парагенезис П. зі сподуменом, колумбітом–танталітом, гранатом, цирконом тощо. У карбонатитах Чернігівської зони виділяють декілька асоціацій рідкіснометалевих мінералів: гатчетолітову з баделеїтом, пірохлор-колумбітову з цирконом, пірохлор-цирконову та ін. Майже в усіх типах карбонатитів П. і гатчетоліт асоціюють з фергусонітом, колумбітом, монацитом, баделеїтом, цирконом, ільменітом, титанітом, магнетитом, піритом, халькопіритом тощо, у корі звітрювання П. накопичується в асоціації з апатитом, монацитом і магнетитом. У лужних метасоматитах типовий парагенезис П. з колумбітом, танталітом, ферсмітом, цирконом, апатитом.

Рекомендована література

1. Акцессорные минералы Украинского щита. К., 1976;
   Google Scholar Internet
2. Минералогия Приазовья. К., 1981;
   Google Scholar Internet
3. Минералогия Украины: Краткий справоч. К., 1990;
   Google Scholar Internet
4. Матковський О., Павлишин В., Сливко Є. Основи мінералогії України: Підруч. Л., 2009.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю