Сергієнко Василь Миколайович

СЕРГІЄ́НКО Василь Микола­йович (23. 04. 1956, м. Корсунь-Шевченківський, нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 04. 04. 2014, похований там само) — учасник Революції гідності. Герой України (2014, посмертно). Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський ін­ститут (Київська обл., 1978), факультет журналістики Київського університету (1992). Працював кореспондентом г. «Запорізька правда», від 2004 — власним кореспондентом г. «Само­стійна Україна». Водночас за­ймався під­приємницькою діяльністю. 1991 вступив до Української республіканської партії, був за­ступником її обласної організації у Запоріж­жі. Очолював прес-службу громадської організації «Захистимо Хортицю». Від 2009 по­стійно проживав у м. Корсунь-Шевченківський. Вступив до Запорізького ін­ституту післядипломної освіти на спеціальність «соціологія», від 2011 на­вчався в аспірантурі й працював над кандидатською дисертацією «Соціальне позиціонува­н­ня місцевих політичних еліт в активних електоральних процесах». Видав поетичні збірки «Дякую за зу­стріч, життя!» та «Гостини у найкращої планети», працював над збіркою «Космічний від­голос» (на­друкована посмертно). Публікував у періодиці стат­ті-роз­слідува­н­ня про корупцію і зло­вжива­н­ня владою на Корсунщині. З початком Революції гідності брав активну участь у протестах на Євромай­дані у Києві, організовував народні віче та став одним із засновників і лідерів Само­оборони м. Корсунь-Шевченківський. Викрадений неві­домими із по­двірʼя свого будинку, на­ступного дня зна­йдений мертвим у Виграївському лісі зі слідами катувань. У Запоріж­жі встановлено меморіальну дошку С. (на території Класичного приватного університету), на його честь пере­йменовано вулицю.