Сергієнко Василь Миколайович
СЕРГІЄ́НКО Василь Миколайович (23. 04. 1956, м. Корсунь-Шевченківський, нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 04. 04. 2014, похований там само) — учасник Революції гідності. Герой України (2014, посмертно). Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут (Київська обл., 1978), факультет журналістики Київського університету (1992). Працював кореспондентом г. «Запорізька правда», від 2004 — власним кореспондентом г. «Самостійна Україна». Водночас займався підприємницькою діяльністю. 1991 вступив до Української республіканської партії, був заступником її обласної організації у Запоріжжі. Очолював прес-службу громадської організації «Захистимо Хортицю». Від 2009 постійно проживав у м. Корсунь-Шевченківський. Вступив до Запорізького інституту післядипломної освіти на спеціальність «соціологія», від 2011 навчався в аспірантурі й працював над кандидатською дисертацією «Соціальне позиціонування місцевих політичних еліт в активних електоральних процесах». Видав поетичні збірки «Дякую за зустріч, життя!» та «Гостини у найкращої планети», працював над збіркою «Космічний відголос» (надрукована посмертно). Публікував у періодиці статті-розслідування про корупцію і зловживання владою на Корсунщині. З початком Революції гідності брав активну участь у протестах на Євромайдані у Києві, організовував народні віче та став одним із засновників і лідерів Самооборони м. Корсунь-Шевченківський. Викрадений невідомими із подвір’я свого будинку, наступного дня знайдений мертвим у Виграївському лісі зі слідами катувань. У Запоріжжі встановлено меморіальну дошку С. (на території Класичного приватного університету), на його честь перейменовано вулицю.
Рекомендована література
- Небесна сотня. Х., 2014;
- Кошкина С. Майдан: нерассказанная история. К., 2015.
Завантажити статтю
Людина 
