Платинові руди

Визначення і загальна характеристика

ПЛА́ТИНОВІ РУ́ДИ  — природні мінеральні утворення, що містять елементи платинової групи (ЕПГ) — Pt, Pd, Ir, Rh, Os, Ru — в таких концентраціях, за яких їх промислове використання технічно можливе і економічно доцільне. Видобуток розсипної платини в промислових масштабах розпочався 1735 у Колумбії, а вже перший докладний опис самої платини з’явився в Іспанії (1748). Англійський хімік В. Волластон 1803 добув платину в лабораторних умовах. На початку 19 ст. багаті розсипи металів платинової групи (МПГ) були виявлені на Уралі. Стрімке збільшення промислового попиту на МПГ відбувалося на межі 20–21 ст., що переважно обумовлено їхнім використанням у виробництві фільтрів, нейтралізаторів вихлопних газів автомобілів. Головні мінерали МПГ: поліксен PtFe, ізофероплатина Pt₃Fe, паладіїста платина PtPd, осмістий іридій IrOs, брегіт (Pt, Pd, Ni)S, куприт PtS і сперріліт PtAs₂. Відомо більше 100 мінеральних видів, що містять у своєму складі ЕПГ. У промислових рудах місять від 3 г/т МПГ до 10–30 г/т (багаті). Pt складає половину МПГ у рудах. Загальні світові ресурси платиноїдів за оптимальним прогнозами оцінюють приблизно у 140 тис. т і переважна їх частина припадає на Бушвельдський масив у Південно-Африканській Республіці. Підтверджені запаси у РФ — 6 тис. т, у США — 2 тис. т, решта припадає на Канаду, Зімбабве, Китай, Фінляндію та ін. П. р. трапляються в корінних і в розсипних родовищах, а за складом є власне платинові і комплексні. В ендогенних геологічних комплексах найбільш продуктивними є розшаровані мафіт-ультрамафітові інтрузії. Виділяють декілька найпродуктивніших типів руд платиноїдів. Існують власне родовища МПГ та об’єкти, де платиноїди є супутними у комплексних переважно сульфідних рудах і рудах змішаних типів. Оксидно-сульфідні руди, що пов’язані з хромітоносними розшарованими інтрузіями, домінують. На них припадає близько 77 % МПГ. Докембрійського віку малосульфідні руди поширені в Південно-Африканській Республіці (риф Меренського Бушвелдського комплексу) та Зімбабве (Нгезі і Хартлі, Велика Дайка). Рудні тіла залягають переважно в нижній частині інтрузивів. Форми поширення: витримані субзгідні шари («рифи»), лінзи, труби, жили, гнізда. Сульфідні масивні платиноїдно-мідно-нікелеві руди (норильський тип) переважають в інтрузивних фанерозойських платобазальтах. Їх частка в світовому балансі МПГ оцінюють на рівні 15 %. Це комплексні руди у мідно-нікелевих родовищах: Норильськ–Талнах (РФ), Седбері (Канада), Цзиньчуань (Китай), Камбала (Австралія). Розсипні родовища формуються внаслідок руйнування порівняно бідних, але значних за площею та запасами інтрузивних масивів. Їх частка у загальному балансі — близько 1 %. Поширені елювіальні, делювіальні й алювіальні розсипи МПГ. Серед них головне промислове значення мають пізньочетвертинні алювіальні комплексні (платиново-золотоносні) і власне платинові розсипи. Мінеральний склад МПГ: платина, поліксен, фероплатина, купроплатина, іридиста платина, нев’янськіт, іридисте і платинисте золото. Вміст платиноїдів у алювіальних розсипах — від перших міліграм на кубічний метр до сотень грамів. Головні розсипні родовища знаходяться на Уралі, Алдані, Камчатці (усі — РФ), у США, Колумбії, Канаді, Зімбабве, Конґо, Ефіопії. В Україні певні перспективи пов’язані лише з мафіт-ультрамафітовими комплексами докембрію Українського щита. Значне зацікавлення становлять диференційовані розшаровані інтрузії перидотит-піроксеніт-норитовової формації (Прутівський, Залізняківський, Кам’янський, Жданівський масиви). У першому, на периферії сульфідних зон, відомі концентрації Pt до 0,5–4,9 г/т, а ресурси металів платинової групи оцінюють до 10,8 т, вміст Pt і Pd –15 г/т. Серед мінералів-концентраторів МПГ, що наявні у вигляді субмікроскопічних домішок у халькопіриті, пентландиті та піротині, є тетрафероплатина, меренскіїт, брегіт, інсивазит, масловіт та ін.

Завантажити статтю