Платинові руди

ПЛА́ТИНОВІ РУ́ДИ — природні мінеральні утворе­н­ня, що містять елементи платинової групи (ЕПГ) — Pt, Pd, Ir, Rh, Os, Ru — в таких концентраціях, за яких їх промислове викори­ста­н­ня технічно можливе і економічно доцільне. Видобуток роз­сипної платини в промислових мас­штабах роз­почався 1735 у Колумбії, а вже перший докладний опис самої платини зʼявився в Іспанії (1748). Англійський хімік В. Вол­ластон 1803 добув платину в лабораторних умовах. На початку 19 ст. багаті роз­сипи металів платинової групи (МПГ) були виявлені на Уралі. Стрімке збільше­н­ня промислового попиту на МПГ від­бувалося на межі 20—21 ст., що пере­важно об­умовлено їхнім викори­ста­н­ням у виробництві фільтрів, нейтралізаторів вихлопних газів автомобілів. Головні мінерали МПГ: поліксен PtFe, ізофер­оплатина Pt₃Fe, паладі­їста платина PtPd, осмістий іридій IrOs, брегіт (Pt, Pd, Ni)S, ку­прит PtS і спер­ріліт PtAs₂. Ві­домо більше 100 мінеральних видів, що містять у своєму складі ЕПГ. У промислових рудах місять від 3 г/т МПГ до 10—30 г/т (багаті). Pt складає половину МПГ у рудах. Загальні світові ресурси платиноїдів за оптимальним про­гнозами оцінюють при­близно у 140 тис. т і пере­важна їх частина припадає на Бушвельдський масив у Пів­ден­но-Африканській Республіці. Під­тверджені запаси у РФ — 6 тис. т, у США — 2 тис. т, решта припадає на Канаду, Зімбабве, Китай, Фінляндію та ін. П. р. трапляються в корін­них і в роз­сипних родовищах, а за складом є власне платинові і комплексні. В ендоген­них геологічних комплексах найбільш продуктивними є роз­шаровані мафіт-ультрамафітові інтрузії. Виділяють декілька най­продуктивніших типів руд платиноїдів. Існують власне родовища МПГ та обʼєкти, де платиноїди є супутними у комплексних пере­важно сульфідних рудах і рудах змішаних типів. Оксидно-сульфідні руди, що повʼязані з хромітоносними роз­шарованими інтрузіями, домінують. На них припадає близько 77 % МПГ. Докембрійського віку малосульфідні руди поширені в Пів­ден­но-Африканській Республіці (риф Меренського Бушвелдського комплексу) та Зімбабве (Нгезі і Хартлі, Велика Дайка). Рудні тіла залягають пере­важно в нижній частині інтрузивів. Форми пошире­н­ня: витримані субзгідні шари («рифи»), лінзи, труби, жили, гнізда. Сульфідні масивні платиноїдно-мідно-нікелеві руди (норильський тип) пере­важають в інтрузивних фанерозойських платобазальтах. Їх частка в світовому балансі МПГ оцінюють на рівні 15 %. Це комплексні руди у мідно-нікелевих родовищах: Норильськ—Талнах (РФ), Седбері (Канада), Цзиньчуань (Китай), Камбала (Австралія). Роз­сипні родовища формуються внаслідок руйнува­н­ня порівняно бідних, але значних за площею та запасами інтрузивних масивів. Їх частка у загальному балансі — близько 1 %. Поширені елювіальні, делювіальні й алювіальні роз­сипи МПГ. Серед них головне промислове значе­н­ня мають пізньочетвертин­ні алювіальні комплексні (платиново-золотоносні) і власне платинові роз­сипи. Мінеральний склад МПГ: платина, поліксен, фер­оплатина, ку­про­платина, іридиста платина, невʼянськіт, іридисте і платинисте золото. Вміст платиноїдів у алювіальних роз­сипах — від перших мілі­грам на кубічний метр до сотень грамів. Головні роз­сипні родовища знаходяться на Уралі, Ал­дані, Камчатці (усі — РФ), у США, Колумбії, Канаді, Зімбабве, Конґо, Ефіопії. В Україні певні пер­спективи повʼязані лише з мафіт-ультрамафітовими комплексами докембрію Українського щита. Значне зацікавле­н­ня становлять диференці­йовані роз­шаровані інтрузії перидотит-піроксеніт-норитовової формації (Прутівський, Залізняківський, Камʼянський, Жданівський масиви). У першому, на периферії сульфідних зон, ві­домі концентрації Pt до 0,5—4,9 г/т, а ресурси металів платинової групи оцінюють до 10,8 т, вміст Pt і Pd —15 г/т. Серед мінералів-концентраторів МПГ, що наявні у ви­гляді субмікро­скопічних домішок у халькопіриті, пентландиті та піротині, є тетрафер­оплатина, меренскіїт, брегіт, інсивазит, масловіт та ін.