Просопіт

ПРОСОПІ́Т (від грец. προσωπείο — замаскований ) — мінерал, алюмофторид кальцію ланцюжкової структури. Формула: CaAl₂(F, OH)₈. Містить незначну кількість домішок Sr²⁺, Cu²⁺ та ін. іонів перехідних металів. Моноклінний. Трапляється у вигляді зернистих агрегатів, радіально-променистих зростків, щільних мілкозернистих мас, іноді порошкоподібний; дуже рідко — у вигляді сплющено-таблитчастих або пластинчастих кристалів розміром до 6 мм. Спайність досконала по (111). Прозорий, напівпрозорий. Безбарвний до зеленого. У дрібнозернистих агрегатах білий, сіровато-білий, бірюзовий або блідо-рожевий. Крихкий. Твердість 4,5. Питома вага 2,88–2,894 г/см³. У основі структури П. — 2 типи октаедрів AlF₂(OH)₄ і один додекаедр CaF₆(OH)₂, між якими є порожнини, заповнені атомами водню і витягнуті вздовж. П. — пізній продукт гідротермальної зміни кріоліту в пегматитах. Є у багатих фтором гранітах, флюорит-кварцевих прожилках в оловоносних грейзенах, гранітних пегматитах і лужних інтрузивах. Асоціаціює з кріолітом, томсенолітом, пахнолітом, геарксутитом, ральстонітом, веберитом, флюоритом, сидеритом, гематитом, каситеритом, кварцом. Іноді утворює мономінеральні агрегати невеликих розмірів. У пустотах агрегатів пахноліту трапляються дуже дрібні кристали П. в пержанських метасоматитах (Житомирська обл.). Виявлено в зростках з веберитом і ральстонітом, в яких веберит заміщує П. і є більш пізнім мінералом. Іноді трапляється з фенакітом, кріолітом та ін. алюмофторидами. У кріолітовій копальні поблизу Міаса (Ільменські гори, Південний Урал) знайдено з пахнолітом і ральстонітом; у флюоритових жилах у верхів’ях р. Нойба — з усовітом, ярлітом, зеленим і безбарвним різновидами рідкісноземельно-торієвого флюориту. На кріолітовому родовищі Івіґтут (Ґренландія) дуже тонкозернисті агрегати голубувато-білого або сіруватого П. на ділянках кріолітового штоку трапляються в асоціації з веберитом, флюоритом, топазом і піритом.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю