Позняк Сергій Віталійович
ПОЗНЯ́К Сергій Віталійович (27. 08. 1961, Київ) — графік, живописець. Заслужений художник України (2018). Член НСХУ (2008). Закінчив Український поліграфічний інститут (Львів, 1984). Працював художником-мультиплікатором на Київській студії науково-популярних фільмів (1994); художнім редактором видавництва «Політвидав України» (1996–98); від 2018 — доцент кафедри дизайну та архітектури Інституту комп’ютерно-інформаційних технологій та дизайну (Київ). Співпрацював із багатьма видавництвами та періодичними виданнями України. Проілюстрував книги «Світанки над полігоном» Алеся Жука (1984), «Дни и ночи» К. Симонова (1986), «Плутония» В. Обручева (1987), «Месник» М. Таряна (1988; усі — Київ), «Сагайдачний» З. Тулуб (Дн., 1990), збірник казок «Роза Альгамбры» (К., 1996). Виконав ілюстрації в жанрах детективу, фентезі та фантастики, дитячої та пригодницької літератури, історичних, фантастичних та дитячих коміксів, історичної реконструкції. Автор дизайну та ілюстрацій підручників, художніх ілюстрованих мап, листівок і плакатів; автор і розробник мультимедійної продукції. Працює в галузях станкового живопису, графіки та діджітал арт у жанрах пейзажу, портрета, анімалістики, сюжетної композиції, ню, карикатури та шаржу. Роботи виконує на папері, картоні, фанері, полотні, пластику в техніках графіки, акварелі, акрилу, олійного живопису. Основна тематика — 2-а світова війна (мультимедійний проєкт «Корсунь-1944. Битва на знищення», 2007), антитерористична операція та операція Об’єднаних сил на Сході України (від 2014), російсько-українська війна (від 2022) й героїчний опір українців. Створює психологічні, лірико-поетичні портрети з акцентами на гармонійне поєднання зовнішності й характеру людей. Більшість пейзажів — це доповнення до портретів; часто мистець зображує людину в середовищі, де вона живе й діє. Учасник міських, регіональних, всеукраїнських та закордонних виставок від 2004. Персональні — у Києві (2007, 2019 — дві експозиції, 2022 та 2023 — по три експозиції).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — живописно-графічні: «Україна» (від 2003, 50 робіт), «Помаранчева революція» (2004–05, 10 робіт), «Портрети» (від 2006, 180 робіт), «Мисливство та риболовля» (2006–13, 50 робіт), «Морські пейзажі» (2007–14, 50 робіт), «Анімалістика» (2007–19, 120 робіт), «Київ» (2007–20, 65 робіт), «Ню» (2008–21, 175 робіт), «Лисяча бухта» (2010–13, 40 робіт), «Антитерористична операція» (2014–22), «Відрадний» (від 2016, 25 робіт), «На сторожі рубежів Вітчизни» (2017), «Час війни» (від 2022, 200 робіт); живописні — «Київ-ретро. Кінець 19– початок 20 ст.» (2007–11, 44 роботи), «Елітні портрети» (2009–13, 25 робіт), «JAZZ-Коктебель» (2012–18, 20 робіт), «Мініатюри» (від 2019, 50 портретів), «Іспанія» (2023, 10 робіт); графічні: «Євромайдан» (2013–22, 230 робіт), «Новорусский мір» (2014–22, 190 робіт), «Сєпарат-бацила» (2015–20, 110 робіт), «Скетч-портрети» (2016–22, 450 робіт), «Баден-Баденський вузол. 19–20 ст.» (2018–23, 50 робіт), «Шаржі на футболістів» (2020–21, 70 робіт); «Гніда» (2007), «Андріївська церква. Зимова казка», «Дореволюційний Хрещатик» (обидва — 2009), «Оголена біля вікна. Сонячні кларнети» (2015), «Ірпінський (Романівський) міст», «Капець “Москві”!» (обидва — 2022), «Безславний кінець. Знищений російський танк поблизу Києва», «Протитанкові їжаки на Відрадному. Київ, грудень 2022», «Улюбленець лінії оборони», «Бородянка. Київська обл.» (усі — 2023); плакати — «Нещадно винищимо ворога», «Наш Байрактар»; портрети — «В. Зеленський у Бучі», В. Залужного, командира полку «Азов» Д. Прокопенка, його заступника С. Паламаря, заступника командира 36-ї бригади морської піхоти С. Волинського, військових Д. Козацького («Орест») і Станіслава («Айкос»), воїна-письменника В. Маркуса, парамедика Ю. Паєвської («Тайра»), дідуся-воїна тероборони Одеси, «Чорнобаївський дід», «Маріупольський хлопчина» (усі — 2022), «В. Зеленський на о. Зміїний 8. 07. 2023», генерал-полковника О. Сирського, генерал-лейтенанта С. Наєва, льотчика-штурмовика Р. Лазаренка, Д. Коцюбайла («Да-Вінчі»), військової 72-ї бригади ЗСУ О. Рубаняк (усі — 2023).
Рекомендована література
- Степовик Д. Про ЗСУ — з гідністю й оптимізмом. Воєнна мистецька виставка в Музеї Гетьманства // Літературна Україна. 2022, 9 груд.;
- Нестеренко П. Час війни у творчості Сергія Позняка // Образотворче мистецтво. 2023. № 1–2;
- Деревецький А. Фастів живописний // Перемога. 2023, 5 жовт.
Фотоілюстрації
. 2022. pvkh, akryl, oliia.jpg "С. Позняк. «Бавовнятко та його татко (В. Залужний)». 2022. ПВХ, акрил, олія")
. 2023. papir, akvarel.jpg "С. Позняк. «Д. Коцюбайло (Да-Вінчі)». 2023. Папір, акварель")
 mist. 2023. polotno, oliia.jpg "С. Позняк. «Ірпінський (Романівський) міст». 2023. Полотно, олія")
Інформація про статтю
П. В. Нестеренко- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2024
- Том ЕСУ:
- стаття має лише електронну версію
- Дата опублікування статті онлайн:
- груд. 2024
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- графік
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 882006
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Позняк Сергій Віталійович / П. В. Нестеренко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-882006.
Pozniak Serhii Vitaliiovych / P. V. Nesterenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-882006.
Людина 
