Полігаліт
ПОЛІГАЛІ́Т (від полі... та грец. άλας — солі) — мінерал, водний сульфат калію, кальцію і магнію острівної будови. Ін. назва — ішеліт. Формула: K2Ca2Mg(SO4)4•2H2O. Триклінний. Безбарвний, білий, червоний, рожевий. Блиск скляний. Густина 2,76–2,78. Твердість 2,5–3,5. Спайність досконала по (101). Утворюється в евапоритових басейнах, рідше як продукт вулканічних ексгаляцій. Поширений мінерал у соленосних товщах України. У Донбасі утворює включення в кам’яній солі пермського віку, малопотужні ангідрит-полігалітові прошарки у верхній частині евапоритової товщі поблизу міст Часовий Яр, Краматорськ і Слов’янськ Донецької обл. Дуже поширений серед міоценових калійних відкладів у Передкарпатті. Належить до складу калійних порід, за винятком карналітових. Утворює щільні тонкокристалічні маси, рідше тичкувато-волокнисті і променисті агрегати. Найчастіше трапляється в сильвінітовій породі. Містить домішки Fe, Al, Sr, Na, Ba, V, Si. У соляних відкладах Передкарпаття відомо про декілька кольорових відмін П., що різняться фізичними властивостями. Здебільшого це первинний мінерал соленосної товщі. Вторинний П. утворився внаслідок метасоматичного заміщення ін. галогенних мінералів, зокрема калієвих. Як антропогенне утворення, П. виявлено в Криму на узбережжі Сиваша поблизу кислотонакопичувача.
Рекомендована література
- Матковський О., Павлишин В., Сливко Є. Основи мінералогії України: Підруч. Л., 2009;
- Тищенко А. И. Минералы Крыма. Сф., 2015;
- Довгий С. О., Павлишин В. І., Квасниця І. В. 100 мінералів України. К., 2018.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Світ-суспільство-культура 
