Преніт
ПРЕНІ́Т — породоутворювальний мінерал підкласу шаруватих силікатів. Формула: Ca2Al(Si3Al)O10(OH)2. Названий на честь нідерландського полковника Г. ван Прена, який був губернатором мису Доброї Надії (Південна Африка) і привіз до Європи перші зразки. Сингонія ромбічна, ромбо-пірамідальний вид. Хімічний склад (%): CaO — 27,1; Al2O3 — 24,8; SiO2 — 43,7; H2O — 4,4; домішки: FeO (до 1 %) і Fe2O3 (до 10,6 %). Переважно утворює кірки, суцільні маси, прожилки, агрегати віялоподібні, ниркоподібні, кулясті, сталактитові, зернисті, компактні; кристали трапляються рідко (блокові або тонкі пластинчасті). Колір жовтуватий, зеленуватий, жовто-зелений, білий, сірий. Іноді прозорий. Блиск скляний, перламутровий. Крихкий. Злом нерівний. Густина 2,8–2,95. Твердість 6–6,5. Спайність виразна по (001), погана по (110). Утворюється внаслідок гідротермальних змін різних, переважно основних і лужних вивержених гірських порід, де розвивається по плагіоклазу та інших алюмосилікатах. У зонах активного вулканізму типовий мінерал мигдалин у лавах основного складу. Часто трапляється в зеленокам’яних породах і пропілітах, а також колчеданних рудах, іноді разом із цеолітами, кальцитом, епідотом. Один із поширених мінералів Криму, зафіксований зокрема як вторинний гідротермальний мінерал переважно по піроксенах, плагіоклазах (мис Фіолент); у кварцових діоритах (Кара-Кая); валунах і гальках габро (Балаклава); дайках порфіритів (Аюдаг); вулканітах (Карадаг); магматичних породах та ін. Відомий П. у складі рудних тіл родовища міді Жиричі, розміщеного у вендських вулканогенних нашаруваннях центральної частини Волинської трапової провінції.
Рекомендована література
- A. V.Emetz, V. M. Zagnitko, V. L. Prykhod’ko. Mineral compositions and genesis of the ore bodies of the Zhyrychi Cu deposit (North-Western Ukraine) // Mineralogical J. [Ukraine]. 2005. Vol. 27, № 1;
- Тищенко А. И. Минералы Крыма. Сф., 2015.