Розмір шрифту

A

Польові шпати

ПОЛЬОВІ́ ШПА́ТИ — група найпоширеніших породо­утворювальних мінералів класу силікатів каркасної структури. Пред­ставлені двома головними серіями твердих роз­чинів: К—Na, до якої належать лужні П. ш. (санідин, ортоклаз, мікроклін, адуляр, анортоклаз) і Na—Са — плагіоклази (альбіт, олігоклаз, андезин, лабрадор, бітовніт, анортит). Колір порід білий, сірий, коричневий до чорного. У шліфах без­колірні, мають низькі показники заломле­н­ня. Блиск скляний. Густина 2,5—2,9. Твердість 6,0—6,5. Загальна формула: (Na, K, Ca, Ba)Al(Al, Si)Si2O8. Унаслідок роз­паду твердого роз­чину високотемпературних калій-натрієвих П. ш. утворюються оригінальні проро­ста­н­ня, що збагачені натрієм або калієм. Ці проро­ста­н­ня називають пертитами або антипертитами. Вони мають різноманітну форму (ниткоподібні, веретено- і червоподібні, неправильної форми, каплеподібні та ін.), за роз­міром поділяють на: крипто-, мікро-, макропертити (антипертити). Однак, не всі пертити утворюються в результаті роз­паду твердих роз­чинів, деякі з них є продуктом часткового метасоматичного заміще­н­ня первин­ногомоген­них калієвих П. ш. при їх взаємодії з Na-вмісними роз­чинами. Для Na—Са П. ш. (лабрадору) властива іризація — гра кольору різних від­тінків: від синього до синьо-зеленого, жовтого, червоного та коричневого. Причиною іризації є їх двофазна (перистеритова) будова кри­сталів лабрадору, що спричиняє інтерференцію світла. П. ш. — головні породо­утворювальні мінерали різних типів магматичних і метаморфічних порід, пегматитів і метасоматитів, трапляються у складі деяких осадових порід в Україні — на Українському щиті, Донбасі, в Дні­провсько-Донецькій западині. На Українському щиті виділяють такі родовища польовошпатової сировини: гранітні пегматити (Полон­но-Баранівське, Малинське, Житомирське, Корецьке, Городницьке, Єлісеївське, Гуляйпільське, Андріївське та ін.); лужні польовошпатовмісні каоліни (Дубровське, Просянівське, Катеринівське та ін.); гранітоїди, в яких вміст П. ш. становить 35—40 % (кірово­градські червоно-сірі середньозернисті порфіроподібні, побузькі червоні апліто-пегматоїдні біо­титові, осницькі рожеві порфіроподібні грубо-середньозернисті рапаківіподібні та ін.; нефелінові сієніти; польовошпатові піски й пісковики; плагіоклазити, мікроклініти, альбітити та ін. П. ш. використовують у скляній, керамічній, паперовій та інших галузях промисловості. Деякі за­стосовують як облицювальний матеріал, виробний та ювелірний камінь. Найвисоко­якіснішими польовошпатовими рудами для скляної і керамічної промисловості є гранітні пегматити.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
882034
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
186
сьогодні:
3
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 253
  • середня позиція у результатах пошуку: 7
  • переходи на сторінку: 5
  • частка переходів (для позиції 7): 56.5% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Польові шпати / І. А. Самборська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-882034.

Polovi shpaty / I. A. Samborska // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-882034.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору