Польові шпати

ПОЛЬОВІ́ ШПА́ТИ  — група найпоширеніших породоутворювальних мінералів класу силікатів каркасної структури. Представлені двома головними серіями твердих розчинів: К–Na, до якої належать лужні П. ш. (санідин, ортоклаз, мікроклін, адуляр, анортоклаз) і Na–Са — плагіоклази (альбіт, олігоклаз, андезин, лабрадор, бітовніт, анортит). Колір порід білий, сірий, коричневий до чорного. У шліфах безколірні, мають низькі показники заломлення. Блиск скляний. Густина 2,5–2,9. Твердість 6,0–6,5. Загальна формула: (Na, K, Ca, Ba)Al(Al, Si)Si₂O₈. Унаслідок розпаду твердого розчину високотемпературних калій-натрієвих П. ш. утворюються оригінальні проростання, що збагачені натрієм або калієм. Ці проростання називають пертитами або антипертитами. Вони мають різноманітну форму (ниткоподібні, веретено- і червоподібні, неправильної форми, каплеподібні та ін.), за розміром поділяють на: крипто-, мікро-, макропертити (антипертити). Однак, не всі пертити утворюються в результаті розпаду твердих розчинів, деякі з них є продуктом часткового метасоматичного заміщення первинногомогенних калієвих П. ш. при їх взаємодії з Na-вмісними розчинами. Для Na–Са П. ш. (лабрадору) властива іризація — гра кольору різних відтінків: від синього до синьо-зеленого, жовтого, червоного та коричневого. Причиною іризації є їх двофазна (перистеритова) будова кристалів лабрадору, що спричиняє інтерференцію світла. П. ш. — головні породоутворювальні мінерали різних типів магматичних і метаморфічних порід, пегматитів і метасоматитів, трапляються у складі деяких осадових порід в Україні — на Українському щиті, Донбасі, в Дніпровсько-Донецькій западині. На Українському щиті виділяють такі родовища польовошпатової сировини: гранітні пегматити (Полонно-Баранівське, Малинське, Житомирське, Корецьке, Городницьке, Єлісеївське, Гуляйпільське, Андріївське та ін.); лужні польовошпатовмісні каоліни (Дубровське, Просянівське, Катеринівське та ін.); гранітоїди, в яких вміст П. ш. становить 35–40 % (кіровоградські червоно-сірі середньозернисті порфіроподібні, побузькі червоні апліто-пегматоїдні біотитові, осницькі рожеві порфіроподібні грубо-середньозернисті рапаківіподібні та ін.; нефелінові сієніти; польовошпатові піски й пісковики; плагіоклазити, мікроклініти, альбітити та ін. П. ш. використовують у скляній, керамічній, паперовій та інших галузях промисловості. Деякі застосовують як облицювальний матеріал, виробний та ювелірний камінь. Найвисокоякіснішими польовошпатовими рудами для скляної і керамічної промисловості є гранітні пегматити.

Рекомендована література

1. Берри Л., Мейсон Б., Дитрих Р. Минералогия: Теоретические основы. Диагностические таблицы / Пер. с англ. Москва, 1987;
   Google Scholar Internet
2. Матковський О., Павлишин В., Сливко Є. Основи мінералогії України. Л., 2009.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю