ПОПА́ДИЧ Федір Микола­йович (14(26). 02. 1877, с. Великі Будища Зіньківського пов. Полтавської губ., нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 07. 06. 1943, м. Коломна Московської обл.) — хоровий диригент, композитор, педагог. На­вчався в Полтавському музичному училищі, водночас спів­ав в архі­єрейському хорі. Організував народний хор, який уперше виконав «Заповіт» на мелодію Г. Гладкого. На святі памʼяті І. Котляревського змішаний хор під керівництвом П. спів­ав композиції М. Лисенка на вірші Т. Шевченка і Я. Щоголіва. 6 і 10 березня 1911 на концерті в памʼять 50-річчя від дня смерті Т. Шевченка керував хором і симфонічним орке­стром (у Полтавському просвітницькому будинку імені М. Гоголя). 1918–34 — диригент і художній керівник Державної хорової капели. Від 1928 — директор і викладач Полтавського музичного технікуму. Записав понад 250 народних пісень, частину мелодій аранжував. Створив бл. 90 музичних творів для хору, солістів, дуетів, квартетів та віолончелі. Серед них — на вірші Т. Шевченка: «Плавай, плавай, лебедонько», «Тополя» (обидва — для сопрано), «Думи мої…» (для хору), «Молітесь, братіє, молітесь» (для баритону і хору) та ін. 1917 у Полтаві на­друковано «Заповіт» без прі­звища композитора (існує ймовірність, що це твір П.), у музиці вжито поліфонію. Цей варіант «Заповіту» був виконаний хором Полтавського педагогічного ін­ституту на ювілейному шевченківському концерті 1964 (керував М. Фісун). За деякими даними, П. 1934 був заарештований. Того ж року ви­їхав з України до родини своєї дочки у Коломну. Працював директором музичної школи (1935–38), очолював Палац культури машинобудівного заводу, створив ансамбль червоноармійської пісні і танцю, керував хоровою капелою та оперною студією. Працював над музикою для драматичного театру. 1977 на будівлі Полтавського музичного училища (нині коледж мистецтв) на честь П. встановлено меморіальну дошку.