ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Порфіри

ПОРФІ́РИ (від давньогрец. πορφύρεος — пурпурний) — загальна назва декоративних гранітів і магматичних (вулканічних) гірських порід з порфіровою структурою. Справжні П. — це породи, в яких помітно контраст між великими кристалами й основною масою. Порфірові вкрапленики представлені фенокристалами, що розсіяні в дрібнозернистій, багатій на силікати, афанітовій, склуватій чи мікрофельзитовій матриці. Термін «Порфір», як правило, обмежують породами з переважно світлими фенокристалами. Більшість порід з переважно темними фенокристалами об’єднують у групу лампрофірів. Для П. обов’язковою є наявність калієвого польового шпату. Порфіру протиставляється порфірит, в якому замість калієвого польового шпату головна роль належить плагіоклазу. Деякі дослідники не виділяють порфірит і вважають, що П. трапляються серед усіх головних класів магматичних порід. Є багато різновидів П., вони отримують назву відповідно до мінерального складу фенокристалів чи загального складу порід. Найпоширеніші П.: ріолітовий, польовошпатовий, кварцовий, фельзитовий. Порфір — типовий компонент давніх вулканогенних товщ. Порфірова структура засвідчує дві стадії застигання розплаву: спочатку охолодження відбувалося повільно, що сприяло росту великих кристалів, але перед загальним затвердінням виштовхування магми на поверхню спричинило швидше охолодження. В Україні П. відомі у Приазов’ї, Закарпатті, в межах Мармароського масиву, у вулканогенних товщах Овруцької структури. У негеологічному сенсі термін «Порфір», зазвичай, характеризує пурпурно-червоний різновид породи, що цінується за свій зовнішній вигляд, але використовуються й інші кольори декоративного порфіру. З порфіру виготовляли статуї й предмети розкоші з давніх часів. Використовують як облицювальний і виробний камінь, і як бруківку. Нині виготовляють штучний порфір.

Рекомендована література

  1. Круглов С. С., Арсірій Ю. О., Веліканов В. Я. та ін. Тектонічна карта України. Масштаб 1:1 000 000. Пояснювальна записка. К., 2007;
  2. Кривдік С. Г., Дубина О. В., Амашукелі Ю. А., Вишневський О. А. Нефеліновий сієніт-порфір Приазов’я — новий тип порід Українського щита // Мінералогічний журнал. 2015. Т. 37, № 4.

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
882049
Вплив статті на популяризацію знань:
113
Бібліографічний опис:

Порфіри / О. Ю. Великанова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-882049.

Porfiry / O. Yu. Velykanova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-882049.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору