Павлов Олег Данилович

ПА́ВЛОВ Олег Данилович (03. 03. 1960, с. Новоочаків Березнегуватського, нині Баштанського р-ну Миколаївської обл. — 14. 12. 2013, с. Григорівка Обухівського р-ну Київської обл.) — фольклорист, педагог. Кандидат філологічних наук (1999). Закінчив Київський університет (1986). Учителював. Від 1995 працював у Київському університеті: від 2001 — доцент кафедри фольклористики. Досліджував замовляння, зокрема звернув увагу на їх специфічну структуру, своєрідність формул, що зберігають художній досвід народу, а також на специфічну образну систему. Автор передмови до збірника «Вербальна магія українців» (К., 1998). Висвітлив питання походження замовлянь як жанру фольклорного мистецтва в контексті магії та вірувань українського народу, зробив спробу встановити найдавніші образи, помістив фольклорні зразки з Полісся та Кіровоградщини. Цій темі присвячено збірник «Українська народна магія. Поетика. Психологія» // Київ. ун-т. Сер. Фольклор. Етнографія. Звичаєве право. К., 2001, вип. 2). У статті «До історії заклинального слова» («Літературознавчі студії», К., 2003, вип. 32) подав широкі відомості про збирання вербальної магії від найдавніших часів до сьогодення. П. акцентував, що нині замовляння не є «мертвим жанром», а «мистецтвом свідомої активації психологічної енергії, колективного і трансперсонального несвідомого, яке вивільняється через обряд». Розглядав фольклор і з психологічного погляду, зокрема стверджував, що це «психоаналітична структура етнічної психіки та етнічної душі, особливий засіб пізнання своєї сутності». Образ світового дерева визначав у тривимірній системі: несвідоме, свідомість, несвідомість. Згідно з цією архетипною проєкцією, світове дерево становить єдине ціле. З погляду П., текст є фактично вербалізацією колективного несвідомого, існує як автономний психічний творчий комплекс. Розглядав казку в сенсі специфічного феномена, що уособлює загальнолюдські моральні, культурні, етнічні, естетичні цінності та водночас наповнену універсальними архетипами глибинного етнічного змісту. Фольклорні тексти виражають духовний стрижень українства. Казка має те міцне коріння, що живить нашу свідомість, дає змогу ідентифікувати нас як українську націю. Національний архетип вистояв, попри всі геноциди, природні і соціальні катаклізми, а народна творчість продовжує виконувати свою націєтворчу функцію. 2007 у Львові під псевдонімом Олег Сич опублікував філософський роман «Uroboros».

Рекомендована література

1. Сокіл В. Закарбовані в пам’яті // Народознавчі зошити. 2014. № 3.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю