Павлов Олег Данилович

ПА́­ВЛОВ Олег Данилович (03. 03. 1960, с. Новоочаків Березнегуватського, нині Баштанського р-ну Миколаївської обл. — 14. 12. 2013, с. Григорівка Обухівського р-ну Київської обл.) — фольклорист, педагог. Кандидат філологічних наук (1999). Закінчив Київський університет (1986). Учителював. Від 1995 працював у Київському університеті: від 2001 — доцент кафедри фольклористики. Досліджував замовля­н­ня, зокрема звернув увагу на їх специфічну структуру, своєрідність формул, що зберігають художній досвід народу, а також на специфічну образну систему. Автор перед­мови до збірника «Вербальна магія українців» (К., 1998). Висвітлив пита­н­ня походже­н­ня замовлянь як жанру фольклорного мистецтва в контекс­ті магії та вірувань українського народу, зробив спробу встановити найдавніші образи, помістив фольклорні зразки з Поліс­ся та Кірово­градщини. Цій темі присвячено збірник «Українська народна магія. Поетика. Психологія» // Київ. ун-т. Сер. Фольклор. Етно­графія. Звичаєве право. К., 2001, вип. 2). У стат­ті «До історії заклинального слова» («Літературо­знавчі студії», К., 2003, вип. 32) подав широкі ві­домості про збира­н­ня вербальної магії від найдавніших часів до сьогоде­н­ня. П. акцентував, що нині замовля­н­ня не є «мертвим жанром», а «мистецтвом сві­домої активації психологічної енергії, колективного і транс­персонального несві­домого, яке вивільняється через обряд». Роз­глядав фольклор і з психологічного по­гляду, зокрема стверджував, що це «психоаналітична структура етнічної психіки та етнічної душі, особливий засіб пі­зна­н­ня своєї сутності». Образ світового дерева ви­значав у тривимірній системі: несві­доме, сві­домість, несві­домість. Згідно з цією архетипною проєкцією, світове дерево становить єдине ціле. З по­гляду П., текст є фактично вербалізацією колективного несві­домого, існує як автономний психічний творчий комплекс. Роз­глядав казку в сенсі специфічного феномена, що уособлює загальнолюдські моральні, культурні, етнічні, естетичні цін­ності та водночас наповнену універсальними архетипами глибин­ного етнічного змісту. Фольклорні текс­ти виражають духовний стрижень українства. Казка має те міцне корі­н­ня, що живить нашу сві­домість, дає змогу ідентифікувати нас як українську націю. Національний архетип вистояв, попри всі геноциди, природні і соціальні катаклізми, а народна творчість продовжує виконувати свою націєтворчу функцію. 2007 у Львові під псевдонімом Олег Сич опублікував філософський роман «Uroboros».