ШУЛЬГА́ Микола Олександрович (29. 09. 1943, с. Лисе Новосвітлівського р-ну Ворошилов­градської обл., нині Луганського р-ну Луганської обл.) — соціолог, політичний діяч. Чоловік Раїси, батько Олександра Шульгів. Доктор соціологічних наук (1993), професор (2002), член-кореспондент НАНУ (2012). Народний депутат України (1990–94, 2002–06). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Державна премія України в галузі науки і техніки (2014). Премія імені М. Грушевського НАНУ (2002). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Закінчив Ростовський університет (РФ, 1969). Працював у Ростовському від­ділен­ні Всеросійського товариства охорони памʼяток історії та культури (1969–70); Ін­ституті філософії АН УРСР (Київ, 1975–80); пере­бував на партійній роботі в апараті ЦК КПУ (1980–90). У ВР України 1-го склика­н­ня — голова Комісії з питань державного суверенітету, між­республіканських і між­національних від­носин; 4-го — 1-й за­ступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і між­національних від­носин, член фракції КПУ. 1994–95 — Міністр України у справах національностей, міграції та культів. Від 1995 — завідувач від­ділу соціальної психології, водночас від 1996 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту соціології НАНУ (Київ). Наукові дослідже­н­ня: про­блеми особистості, міграції, між­національних від­носин, етносів.