Шаблій Олег Іванович
ШАБЛІ́Й Олег Іванович (14. 11. 1935, с. Курiвцi, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 13. 01. 2023, Львів) — географ, картограф, громадський діяч. Доктор географічних наук (1978), професор (1989). Дійсний (1991), почесний (2020) член НТШ, голова його Географічної комісії (1990–2023). Заслужений діяч науки і техніки України (2016). Міжнародна премія імені Івана Франка (2017). Закiнчив Львiвський університет (1959), де від 1962 й працював: 1990–2022 — завідувач кафедри економічної i соціальної географiї (від 2023 — його імені). Голова Львівського відділу Українського географічного товариства (1990–95). Наукові дослідження: теоретико-методологічні, методичні та прикладні проблеми суспільної географії, картографії, геополітики, геоекономіки, геоекології, геософії, геопоетики; концепція мiжгалузевих територiальних систем; суспільно-географічні дослідження лісопромислового, агропромислового, транспортного, рекреаційного комплексів Західного регіону України; соціально-економічне районування України; математичне моделювання в суспільній географiї; географічне українознавство, регіоналістика, краєзнавство; iсторiя географічної науки; географічна біографістика; комплексне атласне картографування. Ввів у суспільну географiю поняття про гнучку територiальну організацiю виробництва; обґрунтував категорію геопросторової організації суспільства, систему методів суспільної географії, закони суспільної географії; розробив схему класифікації суспільної географії; пропагував принцип україноцентризму у суспільній географії, декомунізацію науки. За редакцією Ш. видано наукові праці С. Рудницького, В. Кубiйовича, О. Степанів, навчально-краєзнавчі атласи західних областей України, Комплексний атлас Львова (2012). Започаткував видання в Львівському університеті наукової серії «Постаті українського землезнання», в якій вийшло 14 книг.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Лiсопромисловi комплекси Української РСР (питання теорiї i моделювання). 1973; Мiжгалузевi територіальні системи: проблеми методологiї i теорiї. 1976; Математичнi методи в економiчнiй географiї: Навч. посіб. 1984; 1994; Академiк Степан Рудницький — фундатор української географiї. 1993; Соцiально-економiчна географiя України. 1994; 1995; 2000 (співавт.); Володимир Кубiйович: енциклопедiя життя i творення. 1996; Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. 2001; Основи загальної суспільної географії. 2003; 2012; Географія: світи, регіони, концепти. 2004 (співавт.); У пошуках краси: тривоги і розради. 2015; Суспільна географія: у 5-ти кн. 2015–21 (усі — Львів).