Платніровська

ПЛАТНІ́РОВСЬКА — станиця у Корєновському ра­йоні Краснодарського краю РФ. Знаходиться на берегах р. Кірпілі (басейн Азовського моря), за 50 км від м. Краснодар, 10 км від райцентру. Є адміністративним центром сільського поселе­н­ня, до якого входять станиця П. (станом на 2021 мешкало 12 193 особи), хутори Козачий (1161 особа) і Левченко (162 особи). Назва походить від Платніровського куреня Війська Запорозького і Чорноморського козацького війська. Після пере­селе­н­ня на Кубань (1792) він дві зими пере­бував на Тамані (на той час — острів). 1794 на території Бейсугського округу біля східної межі Чорноморського козацького війська засновано Платніровське курін­не поселе­н­ня, в якому проживала 141 особа. Поруч, на лівому березі р. Кірпілі, засновано Сергієвське курін­не поселе­н­ня. 1828 ці поселе­н­ня обʼ­єд­нано під на­звою Платніровське. Згодом пере­селене нижче по течії річки на сучасне місце. Від 1842 — станиця П. Катеринодарського округу Чорноморського козацького війська. Від 1860 — у складі Кубанської обл. і Кубанського козацького війська. Від 1870 належала до Катеринодарського пов., від 1888 — Катеринодарського від­ділу. Згодом уві­йшла до складу нового Чорноморського кін­ного полку Кубанського козацького війська, що почав формуватися 27 березня 1889. Станом на 1916 у станиці було 1686 дворів, мешкало 11 995 осіб, зокрема 9795 корін­них (пере­важно козаки) та 2200 «іногородніх». 1923 П. належала до Краснодарського від­ділу Кубано-Чорноморської обл. Після ліквідації від­ділів (1924) уві­йшла до складу Корєновського р-ну Кубанського округу Пів­нічно-Кавказького краю, після ліквідації округів (1930) — у Корєновському р-ні Пів­нічно-Кавказького краю. Під час голодомору і геноциду 1932—33 П. стала однією зі станиць, занесених на «чорні дошки», частина населе­н­ня померла від голоду, частину примусово депортовано у пів­нічні р-ни СРСР. У П. пере­селяли родини з інших регіонів СРСР (але не з України) з метою зміне­н­ня етнічного складу. По­становою бюро Корєновського райкому ВКП(б) від 8 лютого 1933 вирішено організувати у П. два колгоспи з червоноармійців, які прибули з інших воєн­них округів, у звʼязку з чим за кілька днів (9—12 лютого) «провести внутри­станичное пере­селение с тер­риторий поименован­ных колхозов всех без исключения единоличников и худшую часть колхозников на тер­риторию других колхозов». При цьому майно місцевих мешканців примусово пере­давали прибулим. Від 1934 — у складі Азово-Чорноморського краю, від 1937 — Краснодарського краю.

Завантажити статтю