Суїменко Євген Іванович
Визначення і загальна характеристика
СУЇ́МЕНКО Євген Іванович (10. 09. 1932, м. Новомосковськ Дніпропетровської обл. — 01. 06. 2018, Київ) — соціолог. Доктор філософських наук (1990), професор (1992). Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1957), де від 1963 й працював; від 1981 — у Інституті філософії АН УРСР: 1984–90 — завідувач відділу соціальних проблем виховання молоді; від 1991 — головний науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАНУ (обидва — Київ). Обґрунтував наукову ідею демократизації суспільних відносин, необхідність якої вбачав у об’єктивних вимогах виробничих структур до суттєвих змін соціально-економічної організації господарської діяльності. Досліджував соціально-економічні проблеми підприємництва та приватизаційних процесів в Україні, економічну культуру українського населення, соціальні аспекти економічної поведінки. Першим із вітчизняних соціологів розробив теорію соціальної інженерії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Актуальные проблемы социологии труда. Москва, 1974 (співавт.); Психология единоначалия и коллегиальности. Москва, 1979 (співавт.); Диалектика становления и развития отношений коллективизма. К., 1988; Керівник — організатор і вихователь. К., 1995 (співавт.); Предприниматель Украины: Эскизы к социальному портрету. К., 1995 (співавт.); Homo economicus современной Украины. Поведенческий аспект. К., 2004 (співавт.); Донецький регіон у дзеркалі економічної соціології. Д.; К., 2006 (співавт.); Капитализм в нашем доме. Взгляд сквозь призму теории и социальной эмпирии. К., 2007. Экономическая культура населения Украины. К., 2008 (співавт.); Соціальна інженерія. К., 2011; Качество жизни населения Украины в зеркале социологии. К., 2012 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
