Сорока Галина Олексіївна
СОРО́КА Галина Олексіївна (10. 09. 1948, м. Костянтинівка Сталінської, нині Донецької обл.) — музеєзнавець, журналіст, громадський діяч. Дружина М. Сороки. Член НСЖУ (2009). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2001). Закінчила Київський університет (1972). Відтоді працювала у міськрайонній газеті «Нове життя» (м. Бровари Київської обл.); від 1975 — у Державному історичному музеї УРСР; від 1986 — завідувач науково-методичного відділу, від 1989 — директор, від 1998 — генеральний директор Національного музею літератури України (обидва — Київ). Під її керівництвом створено експозицію, що відтворює історію письменства на українських землях від 11 ст. і до наших днів, зібрано унікальну колекцію, що налічує 104 тис. експонатів, серед них — стародруки, рукописні книги, прижиттєві видання творів відомих письменників, меморіальні речі, документи, твори образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва. Ініціювала проведення у музеї постійних літературних зустрічей, вручення творчих премій, презентацій книжкових і періодичних видань, вечорів за участі письменників, науковців, художників, майстрів мистецтв, Клубу вихідного дня та Клубу шанувальників модерної літератури, лекторіїв, музичної вітальні, школи народознавства, Тижнів дитячої книги тощо. Здійснює співпрацю з провідними літературно-мистецькими, науковими установами, видавництвами, культурними центрами та громадськими організаціями, очолює реалізацію низки проєктів з науковцями, зокрема програм із розвитку читання, «Музей без перешкод» для інклюзивного відвідувача, «За духовне відродження України» для освітян та ін. Авторка книг і багатьох публікацій у періодиці з історії музеєзнавства в Україні.