Сорока Галина Олексіївна

СОРО́КА Галина Олексіївна (10. 09. 1948, м. Костянтинівка Сталінської, нині Донецької обл.) — музеє­знавець, журналіст, громадський діяч. Дружина М. Сороки. Член НСЖУ (2009). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2001). Закінчила Київський університет (1972). Від­тоді працювала у міськра­йон­ній газеті «Нове життя» (м. Бровари Київської обл.); від 1975 — у Державному історичному музеї УРСР; від 1986 — завідувач науково-методичного від­ділу, від 1989 — директор, від 1998 — генеральний директор Національного музею літератури України (обидва — Київ). Під її керівництвом створено екс­позицію, що від­творює історію письменства на українських землях від 11 ст. і до наших днів, зі­брано унікальну колекцію, що налічує 104 тис. екс­понатів, серед них — старо­друки, рукописні книги, прижит­тєві ви­да­н­ня творів ві­домих письмен­ників, меморіальні речі, документи, твори образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва. Ініціювала проведе­н­ня у музеї по­стійних літературних зу­стрічей, вруче­н­ня творчих премій, презентацій книжкових і періодичних ви­дань, вечорів за участі письмен­ників, науковців, художників, майстрів мистецтв, Клубу вихідного дня та Клубу шанувальників модерної літератури, лекторіїв, музичної вітальні, школи народо­знавства, Тижнів дитячої книги тощо. Здійснює спів­працю з провід­ними літературно-мистецькими, науковими установами, видавництвами, культурними центрами та громадськими організаціями, очолює реалізацію низки проєктів з науковцями, зокрема про­грам із роз­витку чита­н­ня, «Музей без пере­шкод» для інклюзивного від­відувача, «За духовне від­родже­н­ня України» для освітян та ін. Авторка книг і багатьох публікацій у періодиці з історії музеє­знавства в Україні.

Завантажити статтю