Слуцький Аркадій Йосипович

СЛУ́ЦЬКИЙ Аркадій Йосипович (11. 10. 1940, Київ — 27. 12. 2019, м. Атланта, шт. Джорджія, США) — поет, перекладач, книгознавець. Кандидат педагогічних наук (2000), професор (2007). Заслужений діяч науки Республіки Адигея (РФ, 2006). Член Союзу російських письменників (2004). Закінчив філологічний факультет Воронезького університету (1968) та бібліотечний факультет Краснодарського інституту культури (1975; обидва — РФ). Працював на заводі імені Артема у Києві (1958–62), займався у літературній студії при журналі «Молодь» (1960–62). Опублікував поезії у заводській багатотиражній газеті «Артемівець» (1958) і газеті «Вечірній Київ» (1960). Від 1962 мешкав у Воронежі. Активно друкувався у місцевих газетах «Молодой коммунар» и «Коммуна», виступав із рецензіями у журналі «Подъем», в якому 1966 вмістив першу підбірку перекладів з української поезії (твори В. Коротича, І. Драча, В. Симоненка, Л. Костенко, М. Вінграновського). 1967 його поезії надруковано у колективній збірці воронезьких поетів «Начало». 1968 переїхав у Краснодар. Працював у Крайовій бібліотеці імені О. Пушкіна; Кубанському університеті (1970–72); читав лекції у Краснодарському інституті культури (1973–2013). Автор поетичних збірок «Пересечения» (Краснодар, 1995), «Концептуальные апологии» (Москва, 2000), «Время верлибра» (2005), «Пока я странник…» (2008), «Две тетради черновиков» (2012; усі — Краснодар). Київська тематика відображена у поезіях «Киев», «Киев. Концерт Вивальди», «Задышало разнотравьем…», «Леся Украинка», низці імпровізацій на теми М. Рильського, М. Зерова, Лесі Українки, Б. Бойчука. У період творчого становлення орієнтирами для С. були Леся Українка і О. Мандельштам, така подвійна школа дозволила йому взятися за переклад «складних» поетів української метрополії та діаспори. 2002 у Краснодарі він видав книгу перекладів творів Б. Бойчука «Стихотворения избранные и предпоследние», 2011 — збірник «Из украинской поэзии ХХ века: избранные переводы и переложения» (Леся Українка, М. Зеров, М. Рильський, О. Довгий, Б. Бойчук, Б. Рубчак, М. Голод, Л. Палій). Вірші С. переклав українською мовою Б. Бойчук («Кур’єр Кривбасу», 2004, серп.). Як історик книги досліджував історію бібліотеки Києво-Межигірського монастиря, кубано-українські книжкові культурні зв’язки, підготував бібліографічні покажчики з кубанської тематики в українських журналах «Основа», «Киевская старина». Вміщував публікації в українських періодичних і продовжуваних виданнях, серед яких — «Донецький вісник наукового товариства ім. Шевченка», «Пам’ятки України: історія та культура», «Кубань–Україна: проблеми історико-культурної взаємодії». Брав участь в історіографічних й історико-книжкових конференціях у Києві та Дніпропетровську (нині Дніпро). Ініціював проведення регіональних науково-теоретичних конференцій «Книжное дело Северного Кавказа» (2005–11), за матеріалами яких видано 8 фундаментальних збірників (частина статей присвячена історії побутування в регіоні української книги). Від 2014 мешкав у Атланті.

Завантажити статтю