Слуцький Аркадій Йосипович

СЛУ́ЦЬКИЙ Аркадій Йосипович (11. 10. 1940, Київ — 27. 12. 2019, м. Атланта, шт. Джорджія, США) — поет, пере­кладач, книго­знавець. Кандидат педагогічних наук (2000), професор (2007). Заслужений діяч науки Республіки Адигея (РФ, 2006). Член Союзу російських письмен­ників (2004). Закінчив філологічний факультет Воронезького університету (1968) та бібліотечний факультет Краснодарського ін­ституту культури (1975; обидва — РФ). Працював на заводі імені Артема у Києві (1958—62), за­ймався у літературній студії при журналі «Молодь» (1960—62). Опублікував поезії у заводській багатотиражній газеті «Артемівець» (1958) і газеті «Вечірній Київ» (1960). Від 1962 мешкав у Воронежі. Активно друкувався у місцевих газетах «Молодой ком­мунар» и «Ком­муна», ви­ступав із рецензіями у журналі «Подъем», в якому 1966 вмістив першу під­бірку пере­кладів з української поезії (твори В. Коротича, І. Драча, В. Симоненка, Л. Костенко, М. Він­грановського). 1967 його поезії на­друковано у колективній збірці воронезьких поетів «Начало». 1968 пере­їхав у Краснодар. Працював у Кра­йовій бібліотеці імені О. Пушкіна; Кубанському університеті (1970—72); читав лекції у Краснодарському ін­ституті культури (1973—2013). Автор поетичних збірок «Пере­сечения» (Краснодар, 1995), «Концептуальные апологии» (Москва, 2000), «Время верлибра» (2005), «Пока я стран­ник…» (2008), «Две тетради черновиков» (2012; усі — Краснодар). Київська тематика від­ображена у поезіях «Киев», «Киев. Концерт Вивальди», «Задышало разнотравьем…», «Леся Украинка», низці ім­провізацій на теми М. Рильського, М. Зерова, Лесі Українки, Б. Бойчука. У період творчого становле­н­ня орієнтирами для С. були Леся Українка і О. Мандельштам, така по­двійна школа до­зволила йому взятися за пере­клад «складних» поетів української метрополії та діаспори. 2002 у Краснодарі він видав книгу пере­кладів творів Б. Бойчука «Стихотворения из­бран­ные и предпоследние», 2011 — збірник «Из украинской поэзии ХХ века: из­бран­ные пере­воды и пере­ложения» (Леся Українка, М. Зеров, М. Рильський, О. Довгий, Б. Бойчук, Б. Рубчак, М. Голод, Л. Палій). Вірші С. пере­клав українською мовою Б. Бойчук («Курʼєр Кривбасу», 2004, серп.). Як історик книги досліджував історію бібліотеки Києво-Межигірського монастиря, кубано-українські книжкові культурні звʼязки, під­готував бібліо­графічні покажчики з кубанської тематики в українських журналах «Основа», «Киевская старина». Вміщував публікації в українських періодичних і продовжуваних ви­да­н­нях, серед яких — «Донецький вісник наукового товариства ім. Шевченка», «Памʼятки України: історія та культура», «Кубань—Україна: про­блеми історико-культурної взаємодії». Брав участь в історіо­графічних й історико-книжкових конференціях у Києві та Дні­пропетровську (нині Дні­про). Ініціював проведе­н­ня регіональних науково-теоретичних конференцій «Книжное дело Северного Кавказа» (2005—11), за матеріалами яких ви­дано 8 фундаментальних збірників (частина статей присвячена історії побутува­н­ня в регіоні української книги). Від 2014 мешкав у Атланті.

Завантажити статтю