Сіончук Олександр Володимирович

Визначення і загальна характеристика

СІОНЧУ́К Олександр Володимирович (27. 06. 1966, с. Прислуч Полонського, нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл.) — трубач, диригент, педагог. Доцент (2021). Заслужений артист України (2021). Закінчив Рівненський інститут культури (1991). У 1989 — 92 — артист оркестру Рівненського музично-драматичного театру. Від 1992 — в Рівненському інституті культури (нині гуманітарний університет): від 2021 — доцент кафедри духових та ударних інструментів Інституту мистецтв; водночас від 1993 — керівник студентського ансамблю «Джокер» (диксиленд-бенд, лауреат низки фестивалів та конкурсів), на базі якого створено значну кількість обробок на теми українських народних мелодій для ансамблю традиційного джазу; від 2017 — духового оркестру цього університету, для якого створив низку різностильових оркестровок та аранжувань, зокрема «Попурі на українські народні мелодії» (2021), фантазію «За Україну» (2023). За сумісництвом був керівником народного джаз-ансамблю «Гелікон» міського Палацу культури (1994–98), народного ансамблю естрадної музики «Ретроскоп» міського Палацу дітей та молоді (1998–99), духового та джазового оркестрів Національного університету водного господарства та природокористування (1999–2016), художнім керівником та диригентом естрадно-духового оркестру «Горинь» Палацу культури та спорту «Хімік» (2015–17; усі — Рівне). С. — керівник та організатор проєкту «Рівненський джаз-марафон» (2010–14); виконавчий директор 9-го та 10-го Всеукраїнського дистанційного конкурсу молодих виконавців (ансамблів) на духових та ударних інструментах імені В. Старченка (Рівне, 2021, 2023). Наукові дослідження з питань розвитку духової оркестрової музики, ролі та значення джазу, зокрема диксиленду, в культурі сучасності, інновацій у фаховій підготовці студентів-духовиків.

Завантажити статтю