Розмір шрифту

A

Почеп

ПО́ЧЕП — місто Брянської області РФ, райцентр. Знаходиться на р. Судость (притока Десни), за 84 км від обласного центру на українській історичній землі Стародубщина. Площа 20 км2. Населе­н­ня 14 991 особа (2021), пере­важно росіяни, а також українці та білоруси. У 16—17 ст. — сторожова фортеця. За умовами Деулінського пере­мирʼя 1618 Росія пере­дала П. до складу Речі Посполитої. На­прикінці 1648 він став центром 1-ї та 2-ї Почепських сотень у складі автономної Стародубської частини козацького Чернігівського полку, 1654 обидві сотні уві­йшли до складу Ніжинського полку. 1663 1-у сотню пере­ведено до ново­створеного Стародубського полку, 2-у сотню ліквідовано (від­новлена 1748). П. також став центром геть­манської домінії (рангового володі­н­ня) — Почепської волості, села якої були роз­ки­дані по всій території Стародубського полку. Як геть­манська рангова маєтність до 1708 належав І. Мазепі. 1709 володі­н­ня І. Мазепи пере­дано фаворитові царя Петра І — О. Меншикову, а після його арешту 1727 конфісковані. 1750 імператриця Єлизавета Петрівна подарувала місто і навколишні землі геть­манові К. Ро­зумовському. На його замовле­н­ня бл. 1770 побудовано палац із парком (архітектор Ж.-Б. Вал­лен-Деламот) і величний Воскресенський собор (А. Рінальді). Після скасува­н­ня полково-сотен­ного устрою Лів­обережної України 1781 П. став м-ком Мглинського пов. Новгород-Сіверського намісництва, від 1797 — Малоросійської, від 1802 — Чернігівської губ. Надалі власниками П. були А. Ро­зумовський і його дочка В. Рєпніна-Волконська (від 1822). Не пізніше 1840 місто про­дане графу П. Клейнміхелю, остан­ній його власник — К. Клейнміхель. 1917—18 П. пере­бував у складі УНР та Української Держави геть­мана П. Скоропадського. На початку 1918 встановлено радянську владу. 19 грудня 1918 на зʼ­їзді рад Мглинського, Суразького, Стародубського, Новозибківського пов. на станції Унеча (нині місто Брянської обл.) ухвалено ріше­н­ня про їхнє обʼ­єд­на­н­ня у звʼязку з не­прийня­т­тям політики «германо-української Ради». Від січня 1918 — центр Почепського пов. Чернігівської губ. (сформований із частини території Мглинського пов.). 9 липня 1919 пів­нічні повіти Чернігівської губ. пере­дано до складу ново­створеної Гомельської губ. РФ. Від 1923 — у складі Брянської губ., 1925 отримав статус міста. Від 1929 — райцентр Західної, від 1937 — Орловської, від 1944 — Брянської областей РФ.

Літ.: Почеп — славный город на Судости: Сб. истор. очерков. Клинцы, 2000; Страницы истории Почепского ра­йона. К 510-й годовщине со времени первого упоминания г. Почепа в Краткой Волынской летописи (1500—2010). Публикации из периодических из­даний, краеведческая информация из книг, записки краеведов, очевидцев и участников событий, происходящих в Почепском ра­йоне. Клинцы, 2010; Симоненко Б. П. История Почепа. Брянск, 2012.

А. М. Авраменко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
882234
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
84
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Почеп / А. М. Авраменко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-882234.

Pochep / A. M. Avramenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-882234.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору