Розумний Ярослав Григорович

Визначення і загальна характеристика

РОЗ­У́МНИЙ Ярослав Григорович (06. 09. 1925, с. Вичулки, нині Гончарівка Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 08. 12. 2013, м. Він­ніпеґ, Канада) — літературо­знавець, мово­знавець. Дійсний член НТШ (1987). Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» (1996). Шевченківська медаль Кон­гресу українців Канади (1995). На­вчався у гімназії в Станіславі (нині Івано-Франківськ, 1939—44), закiнчив Українську католицьку семінарію в м. Кулемборґ (Нідерланди, 1950). Від 1951 — у Канаді. Студiював славiстику в От­тавському унiверситеті, де здобув ступiнь доктора (1968). Викладав українську і російську мову та літературу в Лаврентійському (м. Седбурі, Канада, 1960—63), Західномічиґанському (м. Каламазу, США, 1963—64) та Манітобському (м. Він­ніпеґ, 1964—95; у 1976—90 — завідувач факультету славістики) університетах. Читав курси лекцій в От­тавському (1972), Українському католицькому (Рим, 1987), імені Мак­кворі (Сідней, Австралія, 1990), Українському вільному (м. Мюнхен, Німеч­чина, 1993—96; у 1995—96 — декан філософського факультету) університетах. Президент УВАН у Канаді (1978—91). Член Обʼ­єд­на­н­ня українських письмен­ників «Слово». Автор і спiвавтор, редактор та спiвредактор книг, автор статей i рецензiй з питань української мови й лiтератури українською, англійською та iн. мовами. Глибоко ви­вчав творчість Т. Шевченка, опублікував низку шевченко­знавчих досліджень. У стат­ті «Поет, роз­пʼятий на “iзмах”» роз­глянув його творчу філософію й естетику, у роз­відці «Поверне­н­ня символу: Шевченкова Катерина в сучаснiй українськiй лiтературi» зробив спробу довести, що Катерина в по­глядах поета асоціюється з Україною, із занепадом народу в період після Геть­манщини. У роз­відках, присвячених поемі «Москалева криниця» (обом редакціям), об­ґрунтував думку про Шевченковий сміх над Максимом та його криницею і, водночас, трагічну актуальність поеми, сюжет якої, на його думку, побудовано за законами байронічної поеми. Публiкацiї Р. охоплюють дослiдже­н­ня української лiтератури доби Середньовiч­чя, джерел «Лексикону» Памва Беринди (1627), стилiв української полемічної лiтератури (Л. Кревзи й З. Копистенського), впливiв Г. Сковороди в українській поезiї, творчостi М. Шашкевича, Лесі Українки (теми Дон Жуана в «Камiн­ному господарi»), I. Франка, В. Стефаника, шiстдесятникiв (I. Драча, М. Вiн­грановського, Л. Костенко, В. Пiдпалого) та поетiв Нью-Йоркської групи (Е. Андiєвської, Б. Рубчака та iн.). Автор роз­відок з методики викла­да­н­ня української мови («Про під­ручники української мови», 1978) та рецензій на окремі під­ручники. В його шану ви­дано англомовний збiрник «Creating a Modern Cultural Space» («Створюючи сучасний культурний про­стір», Едмонтон, 2000). Гасла про Р. вміщено в довiдник «Who is Who in the World» (1998—2004).

Тв.: Естетичнi по­гляди Шевченка на вiзантинiзм i нiмецький iдеалiзм // Сучаснiсть. 1973. № 7/8; Про­блеми людських взаємин у «Камін­ному господарі» Лесі Українки // Слово. Зб. 5. Едмонтон, 1973; Byzantinism and Idealism in the Aesthetic Views of Taras Shevchenko // Canadian Slavonic Papers [Edmonton]. 1977. Vol. 19, № 2; Поверне­н­ня символу: Шевченкова Катерина в сучаснiй українськiй лiтературi // Сучаснiсть. 1986. № 3; Героїка та антигероїка: Тема війни в поезії шістдесятників і Нью-Йоркської групи // Там само. № 11; Улас Самчук (1905—1987) // Там само. 1987. № 12; The Return of a Symbol: Shevchenkoʼs Kateryna in Contemporary Soviet Ukrainian Literature // Working Order. Essays presented to G. S. N. Luckyj. Edmonton, 1990; Чи вичерпано «Москалеву криницю»? // Свiти Тараса Шевченка. Т. 1. Нью-Йорк; Л., 1991; Москалева криниця оком iронiї // Тисячолi­т­тя християнства в Українi, 988—1988. Вiн­нiпеґ, 1991; Чи ми ще зiйдемося знову? Кирило-Методiївське братство з пер­спективи 150 рокiв // Сучаснiсть. 1998. № 12; Москаль i москальство в Шевченковiй поезiї // Там само. 2001. № 9; Поет, роз­пʼятий на «iзмах» // Свiти Тараса Шевченка. Т. 2. Нью-Йорк; Л., 2001.

Літ.: Соболь В. Ярослав Ро­зумний (1925—2013) // Studia Polsko-Ukrainskie [Warszawa]. 2015. № 2.

Р. П. Зорівчак

Завантажити статтю