Розумний Ярослав Григорович

РОЗУ́МНИЙ Ярослав Григорович (06. 09. 1925, с. Вичулки, нині Гончарівка Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 08. 12. 2013, м. Вінніпеґ, Канада) — літературознавець, мовознавець. Дійсний член НТШ (1987). Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» (1996). Шевченківська медаль Конгресу українців Канади (1995). Навчався у гімназії в Станіславі (нині Івано-Франківськ, 1939–44), закiнчив Українську католицьку семінарію в м. Кулемборґ (Нідерланди, 1950). Від 1951 — у Канаді. Студiював славiстику в Оттавському унiверситеті, де здобув ступiнь доктора (1968). Викладав українську і російську мову та літературу в Лаврентійському (м. Седбурі, Канада, 1960–63), Західномічиґанському (м. Каламазу, США, 1963–64) та Манітобському (м. Вінніпеґ, 1964–95; у 1976–90 — завідувач факультету славістики) університетах. Читав курси лекцій в Оттавському (1972), Українському католицькому (Рим, 1987), імені Маккворі (Сідней, Австралія, 1990), Українському вільному (м. Мюнхен, Німеччина, 1993–96; у 1995–96 — декан філософського факультету) університетах. Президент УВАН у Канаді (1978–91). Член Об’єднання українських письменників «Слово». Автор і спiвавтор, редактор та спiвредактор книг, автор статей i рецензiй з питань української мови й лiтератури українською, англійською та iн. мовами. Глибоко вивчав творчість Т. Шевченка, опублікував низку шевченкознавчих досліджень. У статті «Поет, розп’ятий на “iзмах”» розглянув його творчу філософію й естетику, у розвідці «Повернення символу: Шевченкова Катерина в сучаснiй українськiй лiтературi» зробив спробу довести, що Катерина в поглядах поета асоціюється з Україною, із занепадом народу в період після Гетьманщини. У розвідках, присвячених поемі «Москалева криниця» (обом редакціям), обґрунтував думку про Шевченковий сміх над Максимом та його криницею і, водночас, трагічну актуальність поеми, сюжет якої, на його думку, побудовано за законами байронічної поеми. Публiкацiї Р. охоплюють дослiдження української лiтератури доби Середньовiччя, джерел «Лексикону» Памва Беринди (1627), стилiв української полемічної лiтератури (Л. Кревзи й З. Копистенського), впливiв Г. Сковороди в українській поезiї, творчостi М. Шашкевича, Лесі Українки (теми Дон Жуана в «Камiнному господарi»), I. Франка, В. Стефаника, шiстдесятникiв (I. Драча, М. Вiнграновського, Л. Костенко, В. Пiдпалого) та поетiв Нью-Йоркської групи (Е. Андiєвської, Б. Рубчака та iн.). Автор розвідок з методики викладання української мови («Про підручники української мови», 1978) та рецензій на окремі підручники. В його шану видано англомовний збiрник «Creating a Modern Cultural Space» («Створюючи сучасний культурний простір», Едмонтон, 2000). Гасла про Р. вміщено в довiдник «Who is Who in the World» (1998–2004).

Рекомендована література

1. Соболь В. Ярослав Розумний (1925–2013) // Studia Polsko-Ukrainskie [Warszawa]. 2015. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю