Робертс-Бехгофер Карл-Ерік

РО́БЕРТС-БЕХГО́ФЕР Карл-Ерік (Roberts-Bechhofer Carl Eric; 21. 11. 1894, Лондон — 14. 12. 1949, там само) — англійський літературо­знавець, журналіст, пере­кладач. Закінчив Школу св. Павла в Лондоні (1912) та юридичний факультет Берлінського університету (1920). У 1914 пере­бував у Російській імперії, зокрема в Україні, де ви­вчив російську мову та зацікавився українською історією. Був кореспондентом газет «Times», «Morning post», «Economist», «New York Tribune». 1926—29 працював у редакції газети «Daily Express», 1941—49 — юристом. Автор праць про літературне від­родже­н­ня в США (1923), творчість Ч. Дік­кенса (1928), В.-М. Тек­керея (1935), П. Верлена (1937). У спів­авторстві з емі­гранткою з Києва С. Вольською пере­клав прозою поему «Катерина» Т. Шевченка (1915; опубліковано у тому ж році в літературному журналі «The New Age», Vol. 16, № 20). Пере­клад змістово від­повід­ає оригіналові, проте домінанти Шевченкової поетики від­творено не­адекватно. Укладач та автор пере­кладів антології «Five Russian plays: with one from the Ukrainian» («Пʼять російських пʼєс з однією українською», Лондон; Нью-Йорк, 1916), де поруч із комедіями «Весела смерть» та «Гарний деспот» М. Євреїнова, «Вибір гувернера» Д. Фонвізіна, пʼєсами «Весі­л­ля» та «Ювілей» А. Чехова вміщено драматичну поему «Вавілонський полон» Лесі Українки. Варто за­значити, що якщо пере­клади всіх російських пʼєc були опубліковані раніше в журналі «The New Age», то пере­клад поеми української письмен­ниці здійснено спеціально для цієї антології: римовані рядки оригіналу — пісні Елеазара — по-англійськи пере­дано прозою, чіткість думки та інтенції оригіналу від­творено адекватно, у пере­кладі чимало архаїзмів, зокрема граматичних, що сприяють від­творен­ню духу старовини. 1917 за редакцією Р.-Б. опубліковано антологію російської літератури («A Russian anthology in English»), де перед­руковано пере­клад поем «Катерина» Т. Шевченка та «Вавілонський полон» Лесі Українки. У ній також уміщено твори С. Аксакова, Ф. Достоєвського, М. Гоголя, І. Крилова, М. Лермонтова. У рукописі залишився виконаний 1928 разом із С. Вольською віршовий пере­клад поеми «Тарасова ніч» Т. Шевченка. Цікавився творчістю української письмен­ниці О. Блаватської, яка народиляся 1831 у Катеринославі (нині Дні­про), написав про неї книжку («The mysterious madame: Helena Petrovna Blavatsky», New York, 1931).