Риндич Алла Володимирівна

РИ́НДИЧ Алла Володимирівна (18. 01. 1939, Київ) — фахівець у галузі молекулярної вірусології та молекулярної онкогенетики. Доктор біологічних наук (1990), професор (1995), член-кореспондент НАНУ (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (2020). Премія НАНУ імені С. Гершензона (2004). Закінчила Київський університет (1964). Працювала в Інституті мікробіології і вірусології АН УРСР (1963–68). Від 1968 — в Інституті молекулярної біології і генетики (обидва — Київ): 1986–89 — провідний науковий співробітник, 1989–92 — завідувач лабораторії молекулярної онкогенетики, від 1992 — завідувач відділу функціональної геноміки. Водночас 1995–2004 — професор кафедри молекулярної біології Київського університету. Основні напрями наукової діяльності: вивчення механізмів злоякісної трансформації клітини і ролі ретровірусів у цьому процесі; дослідження механізмів виникнення нових гостро-трансформуючих ретровірусів та їх адаптації до нових хазяїв. Однією з перших почала і успішно продовжує роботи в галузі зворотної транскрипції, клонування та визначення структури еукаріотичних генів. Р. була одним із організаторів міжнародних наукових програм «Зворотна транскриптаза» і «Ревертаза-онкоген», виконання яких створило в країні наукову базу генної інженерії та фундаментальних досліджень у галузі молекулярної онкогенетики. Співпрацювала з провідними закордонними науковими центрами Франції, Чехії, США, Італії, Німеччини, Китаю. Як запрошений професор читала курс лекцій у Новій Зеландії. Р. — член Європейської асоціації з вивчення раку (EACR), Організації з вивчення геному людини (HUGO) та ін.

Завантажити статтю