Пранчук Тетяна Петрівна
Визначення і загальна характеристика
ПРАНЧУ́К Тетяна Петрівна (05. 12. 1986, м. Прилуки Чернігівської обл.) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Членкиня НСХУ (2015). Закінчила Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну (2011; викладачі Т. Недошовенко, О. Феоклістова, Л. Авдєєва, І. Жураківська). Навчалася в Прилуках у майстерні М. Кочубея, С. та К. Кантурів. Працювала вишивальницею в майстерні етнографічного та історичного одягу й аксесуарів «Шляхетний одяг» (Київ, 2014–18); від 2021 — викладач і завідувач відділу образотворчого мистецтва в Білогородській школі мистецтв (Бучанський р-н Київської обл.). Характерними рисами творів П. є вільне поєднання в одній роботі різних матеріалів, своєрідна міфологічність і сюрреалістичність. Художниця часто створює образи дивних тварин, істот, які не існують, химер із народних вірувань, що притаманне наївному мистецтву, проте виконує їх в акварельній техніці, акриловому й олійному живописі, традиційних вишивальних техніках, батика тощо. Учасниця всеукраїнських мистецьких виставок та міжнародних еколого-мистецьких пленерів від 2010. Персональна — у Львові (2023). Деякі твори зберігаються в зібранні НСХУ (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Родина» (2010), «Нічний собака», «Райдужні змійки» (обидва — 2015), «Вовча тінь» (2017), «День», «Ніч», «Магія», «Плетиво», «Як впіймати світляка» (усі — 2019), «Зустріч у саду», «Кольоравлик», «Як пташки» (усі — 2020), «Майже блакитні квіти», «Хмари у воді. Синій», «Дорога через поле. Зелений» (усі — 2023); серії — «Кольорові жести» (2020), «Живе», «Веселка» (обидві — 2023).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
