Прохорович Павло Васильович

ПРОХОРО́ВИЧ Павло Васильович (1871 (за іншими даними — 1872) — після 1925) — актор, театральний діяч, драматург, антре­пренер. На сцені почав ви­ступати від 1895. Спочатку П. гастролював провінційними театрами Росії в складі українських труп. Влітку 1908 українська трупа під керува­н­ням П. з великим успіхом гастролювала в Бахмуті (нині Донецька обл.) та Луганську. Цю трупу вважали числен­ною, її капель­мейстером був Л. Леванковський. Того ж року П. при­їхав у поселе­н­ня Армавір (нині місто Краснодарського краю, РФ) на за­проше­н­ня місцевого промисловця М. Місожникова, коштом якого будували перший стаціонарний зимовий драматичний театр у Кубанській обл. П. обійняв посаду адміністратора цього театру, перший артистичний сезон якого від­крився 4 грудня того ж року. Вже до середини грудня 1908 тут були по­ставлені пʼєси М. Кропивницького «Дві сімʼї», «Сорочинський ярмарок» і «Суєта». У сценічному репертуарі українська тематика і в подальшому за­ймала помітне місце. Зимовий сезон 1909—10 від­крився ви­ставами трупи Б. Бродерова (70 осіб), виконували популярні українські ви­стави «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка» і її продовже­н­ня «Весі­л­ля Терпелихи з Возним» та ін. Незабаром колектив Б. Бродерова змінила трупа антре­пренера П. Серова. Крім акторської й антре­пренерської діяльності П. за­ймався драматургією. Серед його ві­домих пʼєс — «З-під вінця в труну», «Боговід­ступниця», «Зрада». В Армавірі також працював пред­ставником редакції катеринодарської газети «Новая заря». 1911 П. залишив посаду директора театру і на чолі української трупи здійснив гастрольну по­їздку провінційними містами Росії. У березні і квітні 1915 разом зі своєю трупою він знову ви­ступав у театрі в Армавірі, де були по­ставлені ви­стави: «Ой не ходи Грицю, та й на вечерниці» М. Старицького, «Свата­н­ня на Гончарівці» Г. Квітки-Основʼяненка, «Невольник» М. Кропивницького, «Майська ніч» за М. Гоголем та ін. Про долю П. після більшовицького пере­вороту 1917 ві­домо мало. За по­становою Армавірського ревкому від 26 вересня 1920 і Армавірського виконкому від 2 травня 1922 домоволоді­н­ня П. були муніципалізовані (тобто захоплені). На той час артист пере­бував на гастролях. Остан­ні ві­домості про П. датовані 20 серпня 1925, коли він, пере­буваючи в Барнаулі (РФ) в Літньому театрі колективу українських артистів під керува­н­ням А. Бунчука, надіслав в армавірську комісію з муніципалізації заяву, у якій звертався з проха­н­ням повернути належне йому житло в Армавірі. 30 грудня 1925 від­ділом місцевого господарства Армавірського окружного виконкому була ухвалена по­станова про неможливість поверне­н­ня П. його домоволоді­н­ня.

Завантажити статтю