Петровська
ПЕТРО́ВСЬКА — станиця у Слов’янському районі Краснодарського краю РФ. Знаходиться у дельті р. Кубань, за 106 км від м. Краснодар, 22 км від райцентру. Є адміністративним центром сільського поселення, до якого входять станиця П. (станом на 2021 мешкало 13 088 осіб) і хутір Водний (394 особи). Заснована 1822 або 1823 як Петровське курінне поселення на території Таманського округу Чорноморського козацького війська. За словами Ф. Ланда, «господствующий элемент [населення] — малороссийский; станица основана в 1822 г. и называлась прежде Терновской». Від 1842 — станиця Таманського округу (1842–43 — його адміністративний центр). Від 1860 — у складі Кубанської обл. і Кубанського козацького війська. Від 1870 належала до Темрюцького пов., від 1888 — Темрюцького відділу, від 1910 — Таманського відділу Кубанської обл. 1832 зведено церкву (зруйнована у 1930-х рр.). Діяло 2-класне училище на 120 місць. Станом на 1 січня 1875 у П. мешкало 5844 особи. Від листопада 1920 станиця належала до складу Слов’янського відділу Кубано-Чорноморської обл. (ліквідована на початку 1925), згодом увійшла до складу Слов’янського р-ну Кубанського округу Північно-Кавказького краю. Після ліквідації округів (1930) — у Слов’янському р-ні Північно-Кавказького краю, від 1934 — Азово-Чорноморського краю, від 1937 — Краснодарського краю. У 1935–53 належала до складу Чорноєрковського р-ну Краснодарського краю. Серед уродженців — генерал-майор В. Науменко (1920–58 — перший військовий отаман Кубанського козацького війська в еміграції).
Рекомендована література
- Ланд Ф. Станица Петровская (Кубанской области): Статистический очерк населения // Сб. сведений о Кавказе. Т. 4. Тифлис, 1878;
- Азаренкова А. С., Бондарь И. Ю., Вертышева Н. С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793–1985 гг.). Краснодар, 1986.