Півень Олександр Юхимович

ПІ́ВЕНЬ Олександр Юхимович (псевд.: Мартин Забігайло, О. Ходькевич-Сапсай; 16(28). 06. 1872, станиця Па­вловська, нині Краснодарського краю, РФ — 07. 04. 1962, м. Дармштадт, Німеч­чина) — поет, фольклорист, етно­граф, прозаїк, драматург. Батько Ю. Півня. Нащадок чорноморського козака, який пере­селився на Кубань на­прикінці 18 ст. Закінчив Катеринодарське духовне училище (нині Краснодар). Працював канцеляристом Кубанського обласного правлі­н­ня, писарем у різних станицях. 1900—02 був станичним отаманом Па­вловської. За його отаманства збудовано приміще­н­ня гімназії (1901), від­крито бібліотеку, організовано проведе­н­ня великих щорічних ярмарків. Допомагав етно­графу М. Дикаріву збирати матеріал, після його смерті (1899) продовжив цю роботу само­стійно. 1904—20 у видавництвах Одеси, Києва, Харкова, Москви, Катеринодара на­друкував 28 збірників кубанського фольклору (зокрема гумористичного), серед них — «Сім кіп брехеньок», «Торбина сміху та мішок реготу», «Чорноморські витребеньки, або Три мішки гречаної вовни», «Козацькі жарти та сміхи усім людям для втіхи», «Козацькі роз­ваги», «Збираниці повний міх на забаву та на сміх», «Весела козацька старовина», «Веселим людям на втіху», «Смійся, регочись та за боки берись» (окрім фольклору, там були твори Т. Шевченка, М. Вороного, Я. Жарка та ін. українських літераторів). Частину збірок становило зі­бра­н­ня українських пісень. Писав на чорноморській говірці української мови. Під час революційних подій і Визвольних змагань 1917—21 працював як пропагандист, закликав «стояти під козацькими прапорами» проти більшовицької навали. Його ви­ступи збирали десятитисячні аудиторії. У березні 1920 ви­їхав до Грузії, потім до Криму, звідти разом із іншими кубанськими козаками був еваку­йований на о-в Лемнос (Греція). Від 1921 — на еміграції в Югославії. Вміщував публікації у часописах «Казачьи думы», «Вольная Кубань», «Путь казачества», «Вольное казачество». На­прикінці 1930-х рр. поселився у Німеч­чині, жив у будинку для літніх людей у Дармштадті. Цілком присвятив себе філософії та релігії, іноді публікував свої твори в козацьких ви­да­н­нях: «Кубанський край» (Канада), «Козаче життя» (США) та ін. В остан­ні роки життя систематизував усе написане в рукописному 2-томнику власних творів «Кубанський кобзар», що був на­друкований після його смерті (м. Прові­денс, США, 1982).

Завантажити статтю