Боровик Олександр Олександрович
БОРОВИ́К Олександр Олександрович (12. 04. 1948, Відень) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2014). Премія імені І. Пулюя НАНУ (2012). Закінчив Ужгородський університет (1971), де 1975–82 й працював. 1982–92 — старший науковий співробітник Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АНУ; від 1992 — старший науковий співробітник Інституту електронної фізики НАНУ (Ужгород); водночас 1991–94 — запрошений науковий співробітник Манчестерського університету (Велика Британія), 2000–01 — Університетського коледжу Лондона. Наукові дослідження: автоіонізаційні процеси при електрон-атомних зіткненнях, розроблення оригінальних конструкцій джерел електронних пучків (зокрема монохроматизованих за енергією), аналізаторів енергій електронів та джерел колімованих пучків атомів металів. Розробив методику дослідження ефективних перерізів збудження автоіонізаційних станів, що розпадаються в електронному каналі; встановив механізми електронного збудження і розпаду автоіонізаційних станів в атомах лужних та лужноземельних металів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Near-threshold electron-impact excitation of the (3p54s4p)4S3/2 quasi-metastable state in potassium // Phys. Rev. A. 2006. Vol. 73, № 6 (співавт.); Автоіонізація атомів лужних металів. К., 2016; The energy structure and decay channels of the 4p6-shell excited states in Sr // J. Phys. B: At. Mol. Opt. Phys. 2017. Vol. 50, № 22 (співавт.); Excitation-autoionization contribution to single ionization of Sr by electron impact // Phys. Scr. 2020. Vol. 95, № 6 (співавт.); Electron-impact ionization of the 4p6 subshell in strontium // J. Phys. B: At. Mol. Opt. Phys. 2022. Vol. 55, № 24.
Завантажити статтю
Людина 
