Шищенко Петро Григорович
Визначення і загальна характеристика
ШИ́ЩЕНКО Петро Григорович (08. 02. 1936, с. Покришів Брусилівського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл.) — географ. Доктор географічних наук (1985), професор (1986), член-кореспондент НАПНУ (1992). Заслужений діяч в галузі науки і техніки України (1999). Державна премія України в галузі науки i техніки (1993). Закiнчив Київський університет (1959), де від 1961 й працював: завідувач кафедр фiзичної географії і охорони природи (1971–95), географії України (1995–2000), водночас — декан географічного факультету (1985–89), проректор з навчальної роботи природничих факультетів (1989–93). Президент Українського географічного товариства (1995–2013). Наукові дослідження у галузі фізичної географії і ландшафтознавства: теорія ландшафтогенезу, методологія ландшафтознавчого аналізу в регіональному проєктуванні, методика визначення стійкості й ступеня зміненості ландшафтів, їх систематика та класифікація, фізико-географічне районування і ландшафтне картографування території України, геоекологічні засади проєктування й просторового планування, регіональні ландшафтно-меліоративні проблеми, дидактика, методика та інноваційні технології вузівської і шкільної географії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Фiзична географiя Української РСР: Посiб. 1988 (співавт.); Географiя України: Пiдруч. 1992; 1996; 1999; 2000; 2005 (співавт.); Географічні основи регіонального природокористування.1993 (співавт.); Концепція стандарту вищої базової географічної освіти. 2000 (співавт.); Фізична географія материків і океанів: Підруч. у 2 т. 2009; Фізична географія України: Підруч. для 8 кл. 2005; 2011 (співавт.); Фізична географія материків і океанів. Африка: Підруч. 2016 (співавт.); Геоекологія України. 2017 (співавт.); Прикладна геоекологія: Підруч. 2020 (співавт.); усі — Київ.