Фердман Давид Лазарович

ФЕ́РДМАН Давид Лазарович (25. 12. 1902(07. 01. 1903), м. Тересполь Холмської губ., нині Люблінського воєводства, Польща — 11. 01. 1970, Київ) — біо­хімік. Доктор біо­логічних наук (1935), професор (1933), член-кореспондент АН УРСР (1939), СРСР (1946). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський ІНО (1925). Від­тоді (з пере­рвою) — в Українському біо­хемічному ін­ституті (Харків, згодом Ін­ститут біо­хімії АН УРСР, Київ): 1943—57 — за­ступник директора, водночас 1943—70 — завідувач від­ділу біо­хімії мʼязів; за сумісництвом 1944—70 — професор Київського університету. 1931—37 — в Українському НДІ праці, водночас 1930—43 — у Харківському медичному ін­ституті: від 1932 — завідувач кафедри біо­хімії. Був за­ступником головного редактора «Українського біо­хімічного журналу» (1944—70). Основний напрям наукових досліджень — ви­вче­н­ня біо­хімічних процесів у мʼязах при їх діяльності, а також при порушен­ні їх функції. Досліджував обмін фосфорних та азотових речовин у мʼязах, їх роль у хімізмі мʼязевої діяльності. Від­крив наявність глутаміну в мʼязах та ін. тканинах. За­пропонував монокальцієву сіль аденозинтрифосфорної кислоти як лікувальний засіб при захворюван­ні мʼязів людини.

Завантажити статтю