Сюта Богдан Омелянович

СЮ́ТА Бог­дан Омелянович (28. 11. 1960, м. Дрогобич Львівської обл.) — музико­знавець, піаніст, композитор, педагог. Чоловік Г. Сюти. Доктор мистецтво­знавства (2007), професор (2011). Член НСКУ (1992), Між­народної асоціації нової музики «Європа — Європа» (ФРН, 1995). Науковий консультант Між­народної організації народної творчості при ЮНЕСКО (2010). Премія імені М. Лисенка (2013). Закінчив Львівську консерваторію (1984, кл. композиції П. Гергелі; 1985, кл. фортепіано Ю. Боня) та аспірантуру Ін­ституту мистецтво­знавства, фольклору та етно­графії АНУ (1992; керівник — А. Муха). Викладав у Дрогобицьких музичному училищі (1984—87) та педагогічному ін­ституті (1985—89), водночас був піаністом в джазовому інструментальному ансамблі «Діксиленд» викладачів Дрогобицького музичного училища (1985—87). У 1985—90 концертував у складі фортепіан­ного дуету з Л. Садовою, ви­ступав як соліст та піаніст-акомпаніатор із Б. Щуриком (баритон) та Г. Теслюк (сопрано). 1996—2002 неодноразово концертував у Швеції як артист камерних ансамблів. 1992—97 — учений секретар, 2001—08 — старший науковий спів­робітник від­ділу музико­знавства Ін­ституту мистецтво­знавства, фольклору та етнології НАНУ. 1996—98 — національний консультант Пред­ставництва ЮНІСЕФ в Україні. 1997—98 — за­ступник директора камерного ансамблю «Київські солісти». Від 2006 — професор кафедри теорії музики Національної музичної академії України (Київ). Водночас 2019—22 — проректор та перший проректор Київської АМ. С. — спів­автор серії компакт-дисків традиційного українського фольклору «Моя Україна. Берви». Організував гастролі в Україні ві­домого ансамблю традиційної японської музики «Кото-ансамбль Казуе Саваї». Брав участь у під­готовці та проведен­ні спільно з однією з найбільших фортепіан­них фірм світу «Stainway and Sons» низки просвітницьких концертів класичної музики у Києві, Львові, Харкові, Одесі. Наукові дослідже­н­ня: теоретичні про­блеми сучасної музики; історія української музики; музична славістика. Автор статей в ЕСУ, «Українській музичній енциклопедії» та «Енциклопедії художньої культури західних і пів­ден­них словʼян». Започаткував в Україні наукове ви­вче­н­ня парамузико­знавства, є одним із основоположників ви­вче­н­ня феноменів цитати в музиці й роз­робле­н­ня теорії прецедентних феноменів. Серед учнів — Н. Проніна, О. Войтенко, В. Ракочі.

Завантажити статтю