Стівенс Джон-Остін
Визначення і загальна характеристика
СТІ́ВЕНС Джон-Остін (молодший; Stevens John Austin Jr.; 21. 01. 1827, м. Нью-Йорк, США — 16. 06. 1910, м. Ньюпорт, шт. Род-Айленд, CША, похований у Нью-Йорку) — американський державний діяч, історик. Народився у родині банкірів. Значний вплив на формування особистості С. мав той факт, що він був онуком Ебенезера Стівенса — учасника бостонських повстань проти англійських колонізаторів, соратника Президента США Дж. Вашинґтона під час війни за незалежність у Північній Америці. Закінчив Гарвардський університет (м. Кембридж, шт. Массачусетс, 1845) як фахівець із математики, логіки, з блискучим знанням англійської та іспанської літератур. Під час Громадянської війни у США був близьким до Президента А. Лінкольна, допомагав йому збирати кошти для армії. С. — бібліотекар Нью-Йоркського історичного товариства, засновник та багаторічний редактор періодичного видання «Magazine of American history», автор численних статей, присвячених історії США. Брав активну участь в організації (1876–89) патріотичного товариства «Сини революції», що об’єднувало всіх американців, чиї предки боролися за незалежність США під прапором Дж. Вашинґтона. 1868–73 разом із сім’єю подорожував Європою, став свідком революційних подій у Франції 1870. У 1876 у жовтневому випуску нью-йоркського щомісячника «The Galaxy» опублікував першу окрему розвідку в США про Т. Шевченка — «Chevtchenko — the national poet of Little Russia» («Шевченко — національний поет Малоросії»). Статтю побудовано на матеріалі критико-біографічного нарису французького дослідника Е. Дюрана, опублікованого 1876 у журналі «Revue des deux mondes». Вона мала інформативний характер: автор подав стислу інформацію про Україну та українську мову, досить докладно та загалом вірно розповів про життя і творчість українського поета, переказав, зокрема, зміст поем «Гамалія» та «Мар’яна-черниця», дав неримований, але семантично близький до оригіналу переклад вірша «Садок вишневий коло хати...», зазначивши, що Т. Шевченко заслуговує на всесвітнє визнання.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
