Паланський Олександр Степанович
ПАЛА́НСЬКИЙ Олександр Степанович (28. 08. 1919, м-ко Ставище Таращанського пов. Київської губ., нині с-ще Білоцерківського р-ну Київської обл. — 08. 03. 1945, м. Старґард, Східна Померанія, Німеччина, нині Західнопоморського воєводства, Польща) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. 1938–41 заочно навчався в Уманському учительському інституті (Київської, нині Черкаської обл.) та водночас учителював у Ставищенській загальноосвітній школі № 2 (1968–2023 — імені П.). В армії від травня 1941, на фронті від березня 1942. У червні 1943 закінчив Ульяновське танкове училище (РФ). Відзначився у жовтні 1943 як командир танкового взводу під час форсування Дніпра на межі Чернігівської та Гомельської (поблизу смт Лоєв, Білорусь) областей і захоплення ворожих плацдармів у селах Козероги та Стародубка Лоєвського р-ну. 8 березня 1945 під час боїв за м. Старґард був поранений, того ж дня помер у польовому госпіталі. На його честь у рідному с-щі також були названі провулок (2015 ліквідовано та зараховано у межі вулиці Садова) і вулиця; на фасаді школи встановлено меморіальну дошку, у її фойє — бронзове погруддя.