Пампуро Володимир Ілліч
ПАМПУ́РО Володимир Ілліч (14. 10. 1928, м. Біла Церква, нині Київської обл. — 26. 04. 2013, Київ) — фахівець у галузі електротехніки та надійності складних систем. Доктор технічних наук (1988). Закінчив Київський інститут кіноінженерів (1951). Викладав на курсах кіномеханіків у м. Якутськ (РФ, 1951–54); працював у Києві: в Інститутах фізики та електротехніки АН УРСР (1954–56); університеті (1956–57); на радіозаводі (1961–63); у вищому радіотехнічному училищі ППО (1963–65); філії Одеського електротехнічного інституту зв’язку (1965–76); НДІ «Сатурн» (1976–83); Інституті проблем міцності АН УРСР (1983–86); від 1986 — провідний науковий співробітник Інституту електродинаміки НАНУ. Наукові дослідження: розроблення теорії оптимального керування ефективністю, безпекою і надійністю об’єктів та пов’язаних із цим наукоємних технологій; проблема ефективності й безпеки теплової та атомної енергетики, а також об’єкта «Укриття».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Анализ радиоцепей и их схемной надежности. К., 1967; Прогнозирование стабильности информационных устройств. К., 1978; Структурная информационная теория надежности систем. К., 1992; 1999; Введение в теорию управления индивидуальной эффективностью цепей и систем // Электричество. 1994. № 11, 12; Наукоемкие системы управления качеством экологически опасных объектов. К., 1997; Структурная информационная теория надежности сложных систем. К., 2003; Оптимальное управление безопасностью экологически опасных объектов. К., 2012.