Сахарнов Василь Олексійович
САХАРНО́В Василь Олексійович (08. 01. 1914, м. Нижній Новгород, Росія — 20. 10. 2011, Київ) — фахівець у галузі електрозварювання. Заслужений винахідник УРСР (1974) та машинобудівник України (2009). Ленінська премія (1966), Державна премія СРСР (1986) та УРСР у галузі науки і техніки (1973). Закінчив Горьківський політехнічний інститут (нині Нижній Новгород, 1939). Відтоді працював у КБ заводу «Червоне Сормово» (м. Горький); 1951–2010 — в Інституті електрозварювання НАНУ (Київ): від 1960-х рр. — головний конструктор відділу стикового зварювання. Брав участь у розробленні машин для контактного стикового зварювання плавленням рейок і труб великого діаметра, унікальних машин для зварювання блоків картерів потужних дизелів, а також складних алюмінієвих профілів великих перерізів тощо. Золоті медалі Лейпцизької виставки (Німеччина, 1980, 1985), золоті, срібні та бронзові медалі ВДНГ СРСР.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Оборудование для контактной сварки рельсов и его эксплуатация. К., 1974; Контактная стыковая сварка трубопроводов. К., 1986; Гибридная сварка излучением CO2-лазера и дугой плавящегося электрода в углекислом газе 38 // Автоматическая сварка. 2002. № 10; Лазерная сварка тонколистовых сталей с использованием специальных приемов // Там само. 2003. № 1 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- К 100-летию со дня рождения В. А. Сахарнова // Автоматическая сварка. 2014. № 1.