Пікайзен Віктор Олександрович

ПІКА́ЙЗЕН Віктор Олександрович (15. 02. 1933, Київ — 06. 07. 2023, Нью-Йорк) — скрипаль, педагог. Син О. Пікайзена. Народний артист РРФСР (1989). Лауреат міжнародних конкурсів: імені Я. Кубеліка (Прага, 1949), імені королеви Бельгії Єлизавети (Брюссель, 1955), імені М. Лонґ і Ж. Тібо (Париж, 1957), імені П. Чайковського (Москва, 1958; усі — 2-а премія), імені Н. Паґаніні (м. Ґенуя, Італія, 1965, 1-а премія). Музичні здібності виявилися рано (у 9-річному віці виконав 2-й Концерт Г. Венявського). 1939–41 навчався у Київській спеціалізованій музичній школі-інтернаті при Консерваторії (кл. І. Гутмана), 1941–44 — в Алма-Аті (нині Алмати) під керівництвом батька, згодом — Московській спеціалізованій музичній школі (кл. Д. Ойстраха). Закінчив Московську консерваторію (1957) та аспірантуру при ній (1960; керівник Д. Ойстрах), де й викладав 1966–86, 2006–16. У 1993–2006 — професор Державної консерваторії Анкари. Проводив майстер-класи в Німеччині, Австрії, Італії, Франції, Канаді, Фінляндії, Швейцарії, на Тайвані. Серед учнів — К. Блезань (Польща), А. Ганс (Франція), Б. Котмел (Чехія), В. Сєдов (РФ). Від 1957 розпочав виконавську діяльність як соліст Московської філармонії. Виконавська манера П. позначена імпульсивністю, розмаїттям тембрових барв, поетичною одухотвореністю, глибиною і цілісністю задумів. Д. Ойстрах відзначав, що вже в молоді роки П. показав себе сформованим артистом, блискучим віртуозом із палким темпераментом. Гастролював у країнах СРСР, Австрії, Великій Британії, Індії, Італії, Китаї, Колумбії, Німеччині, Польщі в ансамблі із дочкою піаністкою Т. Пікайзен. 1-й виконавець присвяченої йому Сонати-монологу для скрипки соло А. Хачатуряна (1976). Мав записи на грамплатівках. Запис П. 24-х Каприсів для скрипки соло Н. Паґаніні удостоєно Ґран-Прі фірми «Le Chant du Monde» в Парижі (1969).

Завантажити статтю