Папіров Ігор Ісакович

ПАПІ́РОВ Ігор Ісакович (літературний псевдонім — Ігор Гарін; 19. 07. 1937, Харків) — фізик, матеріало­знавець, письмен­ник. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1990). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983). Закінчив Харківський політехнічний ін­ститут (1960). Від­тоді працює у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний ін­ститут» НАНУ: від 1988 — завідувач лабораторії фізичних основ створе­н­ня нових берилієвих матеріалів. У галузі фізики металів та матеріало­знавства роз­робив методи глибокого рафінува­н­ня металів, одержав низку металів надвисокої чистоти, виявив можливість пере­веде­н­ня в надпластичний стан крихких металів, від­крив ефект подавле­н­ня надпластичності високими тисками, брав участь у роз­роблен­ні матеріалів нової техніки. Основні праці повʼязані з фізичним метало­знавством берилію, фізикою пластичної деформації та руйнува­н­ня, орієнтованої кри­сталізації та епітаксіальними плівками. Автор значної кількості книг у галузі філософії, релігіє­знавства, літературо­знавства, історії культури (за­ймався ре­ставрацією зруйнованих радянським тоталітаризмом пластів культури); а також присвячених ві­домим діячам світової науки, культури та мислителям (зокрема блажен­ному Авґустину, Томі Аквинському, Ж. Кальвіну, М. Лютеру, С. Кʼєркеґору, Ф. Ніцше, З. Фройду, К. Юнґу, Дж. Дьюї, І. Ньютону, Ч. Дарвіну, А. Айнштайну).

Завантажити статтю