Пугач Валерій Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ПУ́ГАЧ Валерій Михайлович (30. 01. 1945, м. Попасна Ворошилов­градської обл., нині Сіверськодонецького р-ну Луганської обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1993), член-кореспондент НАНУ (2018). Премія імені Д. Волкова НАНУ (2020). Закінчив Київський університет (1966). Від 1970 працює в Ін­ституті ядерних досліджень НАНУ (Київ): 1979—83 — учений секретар, 1985—96 — завідувач лабораторії корельованих ядерних процесів, 1996—2005 — провід­ний науковий спів­робітник, від 2006 — засновник і завідувач від­ділу фізики високих енергій. Наукові досягне­н­ня: спо­стереже­н­ня та за­стосува­н­ня ефектів ближнього роз­сія­н­ня та інтерференції для ви­значе­н­ня квантових характеристик короткоживучих ядерних станів; встановле­н­ня залежності спо­стережуваних параметрів двох-фрагментних, а також гігантських резонансів ядер від умов їх збудже­н­ня та роз­паду; роз­робле­н­ня першої у світі струменевої мікропорошкової мішені для досліджень в накопичувальних кільцях релятивістських заряджених частинок; вина­йде­н­ня субмікрон­ної позиційної чутливості мікро-стріпових напів­провід­никових детекторів; здійсне­н­ня єдиного у світі екс­перименту одночасно на восьми мішенях, введених у гало пучка релятивістських протонів на накопичувальному кільці HERA (DESY); роз­робле­н­ня нового типу детекторів іонізуючого ви­промінюва­н­ня — металевих фольгових детекторів (МФД); створе­н­ня радіаційно стійких моніторингових систем умов та без­пеки екс­периментів при високих енергіях; за­пропоновано радіаційно стійку систему прецизійного від­ображе­н­ня зони зі­ткнень ядер на Великому адрон­ному колайдері; створе­н­ня унікальних мікростріпових металевих детекторів товщиною 1 мкм, за­стосува­н­ня як «про­зорих» профілометрів пучків заряджених частинок та синхротрон­ного ви­промінюва­н­ня; створе­н­ня «електрон­ної фокальної площини» на основі мікро-піксельних та мікростріпових детекторів, за­стосува­н­ня в лазерному мас­спектрометрі та рентґенівському дифрактлометрі для спо­стереже­н­ня фазових пере­ходів в металах при їх на­гріван­ні/охолоджен­ні; роз­робле­н­ня суперчутливої лазерно-фото-іонізаційної системи вимірюва­н­ня концентрації важких елементів у довкіл­лі (чутлива до одиночних атомів 239Pu; у рамках участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986); вимірюва­н­ня з найвищою у світі точністю характеристик поруше­н­ня СР-інваріантності, від­кри­т­тя пента-кварки, спо­стереже­н­ня понад 60-ти нових резонансних станів адронів (у рамках Між­народної колаборації LHCb) та ін.

Пр.: Свойства рас­сеяния двухфрагментных систем, образующихся в многочастичных ядерных реакциях // Физика элементарных частиц и атомного ядра. 1992. Т. 23, вып. 4; Superthin internal targets for storage rings of radioactive ions // Nucl. Instr. Meth. B. 1992. Vol. 70; Radiation hardness of the HERA-B silicon microstrip detectors // Nuovo Cimento. A. 1999. Vol. 112; Metal Foil Detectors and their applications // Nucl. Instr. Meth. 2004. Vol. 535; Micro-strip metal detector for the beam profile monitoring // Micro-strip metal detector for the beam profile monitoring. А. 2007. Vol. 581; Observation of a narrow pentaquark state, Pc(4312)+, and of two-peak structure of the Pc(4450)+ // Phys. Rev. Lett. 2019. Vol. 122; Heavy-Ion and Fixed-Target Physics in LHCb // Ukr. J. Phys. 2019. Vol. 64, № 7; Momentum scale calibration of the LHCb spectrometer // J. of Instrumentation. 2024. Vol. 19 (усі — спів­авт.).

Літ.: 75-річчя члена-кореспондента НАН України В. М. Пугача // Вісн. НАНУ. 2020. № 1.

В. В. Осташко, Н. Л. Дорошко

Завантажити статтю