Плюснін Іван Іванович

Визначення і загальна характеристика

ПЛЮСНІ́Н Іван Іванович (26. 09. 1897, с. Аксьоновське, нині Архангельської обл., РФ — 1983, Москва) — ґрунтознавець, геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1940). Закінчив Московську сільськогосподарську академію (1924). У 1923–25 провадив гідрологічні дослідження, а 1930–41 вивчав ґрунти та четвертинні поклади у Середньому та Нижньому Поволжі й у басейні р. Медвідиця; 1925–27 обстежував ґрунти і геологію басейну Північної Двіни; 1928–30 здійснював аналітичні дослідження у Далекосхідному краю. 1941–46 — завідувач кафедри ґрунтознавства і геології Куйбишевського сільськогосподарського інституту (нині м. Самара, РФ); 1946–48 — завідувач кафедри ґрунтознавства Одеського сільськогосподарського інституту; 1947–49 — засновник і завідувач кафедри ґрунтознавства Одеського університету; 1949–74 — завідувач кафедри ґрунтознавства, землеробства і хімії Московського гідромеліоративного інституту. Наукові дослідження: розроблення теорії ґрунтоутворення та застосування її для меліорації ґрунтів, їх окультурювання і перетворення; вивчення проблем палеоґрунтознавства; прослідковування етапів розвитку ґрунтів та їх родючості від часів утворення до сучасності; прогнозування еволюції ґрунтів. Вивчав четвертинні поклади і ґрунти Причорноморської низовини, зокрема плавневі заплави; розробив теорію ґрунтоутворення в межах заплав.

Завантажити статтю