Потоцький Іван Іванович

ПОТО́ЦЬКИЙ Іван Іванович (29. 10(10. 11). 1898, с. Сойміно Саратовської губ., Росія, нині знято з обліку — 21. 07. 1978, Київ) — лікар-дерматовенеролог. Доктор медичних наук (1940), професор (1940). Закінчив Саратовський університет (1924). Працював лікарем. 1938–39 — у Ташкентському медичному ін­ституті; від 1939 — завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб Хабаровського, від 1945 — Кубанського (м. Краснодар; обидва — РФ) медичних ін­ститутів. Під час 2-ї світової війни служив військовим лікарем. 1958–60 — завідувач кафедри дерматовенерології Київського ін­ституту удосконале­н­ня лікарів; 1960–74 — завідувач, 1974–78 — професор-консультант кафедри шкірних та венеричних хвороб Київського медичного ін­ституту. Голова Українського наукового товариства дерматовенерологів (1959–65). Ви­вчав патогенез псоріазу, екземи, хронічної кропивʼянки, хронічного червоного вовчаку, ретикульозів шкіри, лімфо­гранулематозу, ангіофіброретикульозу, саркоїдозу, грибоподібного мікозу; ферменти гліколізу, тканин­ного диха­н­ня, імунологічних реакцій при хронічних дерматозах; пита­н­ня профілактики та лікува­н­ня професійних дерматозів. Спів­автор низки лікарських засобів для лікува­н­ня кандидозу та епідермофітії. Започаткував за­стосува­н­ня без­мазевих методів лікува­н­ня псоріазу, нейродерміту на засадах зонального ультрафіолетового опроміне­н­ня з урахува­н­ням ступеня пігментації шкіри. Зробив вагомий внесок в удосконале­н­ня схем лікува­н­ня сифілісу. Уклав «Справочник дерматовенеролога» (К., 1976). У Києві на одному з корпусів Олександрівської лікарні вченому від­крито меморіальну дошку.