Притула Борис Васильович
ПРИТУ́ЛА Борис Васильович (01. 11. 1937, с. Новоолексіївка, нині Подільського р-ну Одеської обл.) — хоровий диригент, педагог. Батько Д. Притули. Кандидат педагогічних наук (1977), доцент (1987). Заслужений діяч мистецтв України (2006). Закінчив Одеську консерваторію (1969; кл. В. Дубровського). 1967–2007 викладав у Педагогічному університеті: 1978–89 — завідувач кафедри хорового диригування й методики музичного виховання. 1968–2008 — художній керівник і диригент аматорського народного хору «Барвінок» Ремонтно-механічного заводу імені В. Таратути. 1994–98 — художній керівник Філармонії (усі — Кіровоград, нині Кропивницький). Автор книги віршів і статей «Ліричне багатоголосся» (Кр., 2019); музичних творів: «Вінок матусиних пісень» (2000), «Україно — зоре непогасна» (2020), «Калиновий заспів» (2021; усі — Кіровоград).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Влияние музыкальной среды на формирование музыкально-эстетических интересов сельских школьников. Москва, 1976; Возможности художественной самодеятельности в формировании личности. Москва, 1988; Бесіди про музику. Кр., 1988.
Рекомендована література
- Левочко В. Коли джерела незамулені // Народне слово. 2004, 11 верес.;
- Куманський Б. Під зорею степової Елади. Кр., 2015.
Завантажити статтю
Людина 
