Пономарьов Леонід Іванович

ПОНОМАРЬО́В Леонід Іванович (12. 02. 1937, м. Дружківка, нині Кр­аматорського р-ну Донецької обл. — 03. 01. 2019, Москва) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1985), академік РАН (2016). Премія імені І. Курчатова (1986) та імені М. Ломоносова (1990) АН СРСР. Закінчив Московський університет (1963). Від­тоді працював у Обʼ­єд­наному ін­ституті ядерних досліджень (м. Дубна Московської обл.); від 1983 — завідувач лабораторії теорії квантових процесів і завідувач від­ділу теоретичних досліджень Ін­ституту молекулярної фізики Дослідного центру «Курчатовський ін­ститут» (Москва); водночас керував Ко­ординаційно-дослідним центром з про­блеми мюон­ного каталізу й екзотичних квантових систем. Головний редактор журналу «Мюон­ный катализ» (1986—96). Наукові дослідже­н­ня у галузі фізики мезоатомних і мезомолекулярних процесів, мюон­ного каталізу. Роз­вʼязав загальний випадок про­блеми двох центрів квантової механіки та виявив явище конфігураційної взаємодії термів у цьому зав­дан­ні; за­пропонував модель великих мезомолекул і заснував новий напрям досліджень — мезон­на хімія; увів новий клас спеціальних функцій — кулонівські сфероїдальні функції; створив метод прецизійних обчислень енергії звʼязку систем трьох тіл; за­пропонував і реалізував ефективний метод виріше­н­ня задачі трьох тіл з кулонівським впливом; перед­бачив велику швидкість утворе­н­ня мезомолекул; перед­бачив та описав кількісний процес орто-пара пере­ходу в мезомолекулі; обчислив поляризацію вакууму в системі трьох тіл і зна­йшов поляризаційні зруше­н­ня енергій звʼязку мезомолекул; роз­робив кількісну теорію явища резонансного утворе­н­ня мезомолекул; побудував адіабатичний гіпер­сферичний базис в задачі трьох тіл. Автор науково-популярних книг «По ту сторону кванта» (1971) та «Под знаком кванта» (1984, 1989, 2007; обидві — Москва).

Завантажити статтю